Pages Menu Запорожский областной благотворительный фонд «Гендер Зед»
TwitterRssFacebook
Categories Menu

25.08.2016

Чому варто сходити на корейський лесбі-трилер Наймичка

Вже за два тижні в український прокат виходить естетська лесбійська драма Наймичка, відзнята корейським режисером Пак Чхан Уком. Чому на цей сміливий еротичний фільм про відносини леді та її служниці, який увійшов до основного конкурсу Каннського кінофестивалю нинішнього року, варто бігти щодуху, розповідає Коммерсант.

Майстер стилізацій Пак Чхан Ук по-своєму інтерпретує роман Fingersmith британської письменниці Сари Уотерс та переносить дію з вікторіанської Англії в Корею 1930-х років. Він укладає розповідь в три частини, починаючи з історії, яку побачив очима юної кореянки Сук Хі, яка народилася у родині професійних кишенькових злодіїв. За наполяганням місцевого гарненького «авторитету», графа-самозванця Фудзівари, який хоче одружитися на багатійці, а потім позбутися її, Сук Хі стає подвійним агентом — вона надходить на роботу служницею до жертви, в японський аристократичний будинок до загадкової леді Хидеко, де й починає обробляти її, слідуючи підступному плану Фудзівари.

Друга частина історії розказана від імені красивої пані Хидеко, а наприкінець голоса леді та служниці об'єднуються, немов за законами музичної форми, в прекрасну фугу з мажорною терцією у фіналі. В інтер'єрах розкішної садиби — мадам любить Англію і Японію — виконаних у коричневих і зелених тонах, розквітає лесбійський роман між Сук Хі і Хидеко, який ламає не тільки культурні та класові табу, але й національні.

За підсумками Російсько-японської війни територія Кореї опинилася під японським управлінням, багато заможних японців наймали собі корейську прислугу, проте братання з місцевим населенням у вищих колах аристократів-окупантів була небажаним, а вже роман між японською пані та корейської служницею був аж надто небезпечним.

Наймичка вийшла таким собі тихим феміністським гімном, що не позбавлений майстерної іронії. Головні антагоністи у фільмі Пак Чхан Ука — чоловіки. Деспотичний дядько леді, огидний стариган-книголюб Кузукі, і мисливець за приданим Фудзівара дивляться на героїнь зверхньо — як на бездушні іграшки в прямому та переносному сенсі. В одній з вражаючих своєю відвертістю сцен високопоставлені чоловіки у фраках приходять в бібліотеку Кузукі на збори закритого літературного гуртка, ось тільки в пошані у них японська калька з де Сада у виконанні Хидеко в костюмі гейші — при бажанні з цієї частини фільму взагалі можна було зробити повноцінний порноспектакль. «Чудове сьогодні було читання», — дякують відвідувачі, по-японськи чинно і стримано, не підкопаєшся. Тож якщо в Країні висхідного сонця вас раптом запросять на читання, заздалегідь дізнайтеся, про що буде книга, щоб потім не червоніти.

Режисер показує, що, незважаючи на незліченну кількість прочитаної «спеціалізованої» літератури, присутні теоретики — ущербні збоченці, нездатні зрозуміти і відчути жіночу сексуальність, більш того, навіть не бажають замислюватися про те, чого ж хоче реальна жінка. При такому жалюгідному розкладі зовсім не дивно, що Сук Хі і Хидеко потягнуло одна до одної.

У своїй заплутаній історії, яка починається як азіатський Грозовий перевал з притаманними готичному роману деталями, а потім перетворюється в тугий еротичний трилер, режисер злив воєдино безумство, самогубство, секс, вуайеризм та садомазохізм, не кажучи вже про восьминога — фрейдиський символ підсвідомості, який тут кілька разів з'являється в якості цитати з його ж «Олдбоя». Одними з перших укласти історію лесбійського кохання в оболонку детективної еротики, до речі, придумали сестри Вачовскі, коли, ще будучи братами, зняли в 1996 році неонуар Зв'язок. Його корейським ремейком в певній мірі і обертається Наймичка.

Камера Чун Хун Чуна, оператора-постановника майже всіх фільмів корейського режисера, хтиво ковзає по дивовижної меблевій оббивці, тонкому мереживу, дзеркалам з хризолітів в філігранної оправі, соскам дівчат, а потім розкуто виявляється між ніг леді. З кожною наступною, приголомшливо прописаною мізансценою фільм стає все більш витонченим, а йде він без малого три години.

Agasshi-2016-05-kinoshi.net_

Але це ще не все. У Сінгапурі, наприклад, Наймичка вийшла в прокат з додатковими, дуже відвертими моментами, отримавши рейтинг +21. При цьому фільм візуально багатий не тільки чуттєвими сценами — буквально усе тут, від чудових убрань та гобеленів до природних ландшафтів, заслуговує на увагу і дарує глядачам естетичне блаженство. Це особливо цікаво в світлі фактів з біографії режисера — Пак Чхан Ук на зорі своєї кар'єри в університеті так і не зміг грунтовно вивчити естетику як предмет, заради якого він, власне, і надходив. Тепер же саме в цьому предметі рівних йому майже немає.