Pages Menu Запорожский областной благотворительный фонд «Гендер Зед»
TwitterRssFacebook
Categories Menu

13.01.2018

Хвиля за хвилею: нові активності від переможниць конкурсів відбулися у чотирьох містах України

Сьогодні ми продовжимо розказувати та показувати вам, як переможниці конкурсів для учасників та учасниць минулорічних «Шкіл Толерантності» від Гендер Зед організовують власні заходи.

Нагадаємо, наприкінці листопада члени та членкині конкурсної комісії визначили переможниць трьох тренінгів:

– «Школа Толерантності з питань СОГІ та ВІЛ», що проходила 03-05 липня 2017 року;

– «Школа Толерантності з питань ЛГБТ та ВПО», що проходила 18-20 серпня 2017 року;

– «Школа Толерантності з питань ВПО та ЛЖВ», що проходила 11-13 вересня 2017 року.

Серед них були й наші сьогоднішні героїні – студентка факультету соціальних наук та психології ЗНТУ Лілія Колебанова, практикуюча психологиня, викладачка психології Лариса Бутузова і практичні психологині Олена Бурко та Наталія Сіліна – про тренерський досвід яких оповідаємо у наступних абзацах.

 

Соціальний перформанс у новому жанрі

Особиста історія та імпровізація – ось два головні правила плейбек-театру, організованого запорізькою студенткою Лілею Колебановою. Проект її просвітницького заходу під назвою «Калейдоскоп життя: історії в плейбек» був покликаний допомогти людям зрозуміти, що в кожній події, яка відбулася з ними, у почутті та емоційному поштовсі є ресурс до життя. Цільовою категорією «Калейдоскопу» були внутрішньо переміщені особи та люди, які живуть з ВІЛ.

Перший перформанс плейбек-театру «Чотири стихії» відбувся 18 лютого у одному з коворкінг-центрів міста Запоріжжя. 12 учасників та учасниць перформансу – внутрішньо переміщені особи та люди, які живуть з ВІЛ. Серед присутніх також були волонтери Благодійної організації «Мережа 100% життя. Запоріжжя» та організації «Червоний хрест».

Протягом години, у дружній, творчій атмосфері учасники розповідали історії власного життя, та жваво реагували на гру акторів.

 Другий перформанс плейбек-театру «Чотири стихії» відбувся 9 грудня. У 12 нових історіях переважно порушувалися питання взаємин у родині: між подружжям, між батьками та дітьми, між родиною та шкільними вчителями. Прагнучи поділитися історіями, учасники та учасниці підтримували один одного.

Як відзначає авторка проекту, актори та акторки дуже терапевтично підходити до розігрування історій розповідачів, намагалися чітко показати «ядро» історії, розкрити ресурсні резерви кожної оповіді.

 

З приморським акцентом

Теплий початок зими та невимушена атмосфера сприяли проведенню тренінгу «ВІЛ та СОГІ: міфи та реальність», який 2 грудня організувала одеситка Олена Бурко.

13 учасників та учасниць (більшість з яких складало студентство міста Одеси) спочатку й самі згадали ті міфи з названих тем, які вже відомі всім. Надалі, під керівництвом Олени, вони перейшли до інформаційної частини у вигляді презентації з коментуванням. Після цього учасники та учасниці успішно виконали вправу на оцінювання ризику передачі ВІЛ.

Особливо цікавим виявилося виконання вправи «Скринька», за умовами якої всі отримали ВІЛ-статус та людину (варіант чи це друг, чи колега, чи рідний). У процесі обговорення присутні вирішили, що питання ВІЛу стосується не лише ВІЛ-позитивного/ої, а й оточуючих людей.

Також було на прикладах пояснено такі поняття, як стигма та дискримінація, переглянуто відео-інтерв’ю з ВІЛ-позитивними людьми, які розкривали цікаві, зазвичай стереотипізовані питання.

Розпочавши другу частину тренінгу з рухливої гри «Атом-молекула», учасники та учасниці перейшли до обговорення питання сексуальності, сексуальної орієнтації, гендеру та  різницею між ним та статтю. Наприкінці тренінгу кожен та кожна отримав/ла маленький подарунок у вигляді інформаційних брошур та засобів контрацепції.

Час минув швидко й непомітно, але, що найголовніше – насичено та цікаво.

 

Рівність у різності

А от у Нікополі 6 грудня тренінг Наталії Сіліної «Всі ми різні, але ми разом» зібрав 24-ох учасників та учасниць, серед яких були учні та учениці 7-х та 8-х класів та їх батьки. Тема тренінгу, яка їх об’єднала, не є типовою для дітей, проте – необхідною у реаліях сьогодення.

За роки збройного конфлікту на Донбасі та анексії Криму Російською Федерацією у суспільстві з'явилася нова верства населення – внутрішньо переміщені особи (ВПО), простими словами – переселенці. Ці люди були змушені залишити місця свого постійного проживання і переселитись до інших регіонів України. Нажаль і сьогодні значна частина внутрішньо переміщених осіб щодня зіштовхуються з побутовими та соціальними труднощами; перед ними виникає низка життєвих проблем, а також вони можуть відчувати ізольованість і несприйняття зі сторони приймаючої громади. Це є перешкодою для побудови нових стосунків, працевлаштування за місцем переселення.

Відомо, що діти – наші дзеркала. Вони переносять у свій дитячий світ стосунків усі чесноти і вади суспільства. Діти повинні знати про їхні власні невід'ємні права і важливості людської гідності. Людина, наділена правами, що усвідомлює їх значимість для себе, обов'язково бере на себе відповідальність за дотримання таких прав інших людей. Будь-якій людині потрібно знати, де закінчуються права одного, починаються права іншої. З цього і починається толерантність.   Для того, щоб досягти успіху у власному житті, не витрачати сил на конфлікти, «побутові війни», кожному доцільно сформувати у собі толерантність як рису характеру. Для цього необхідно:

— бути готовими до того, що всі люди різні – не кращі й гірші, а просто різні;

— навчитися сприймати людей такими, якими вони є, не намагаючись змінити в них те, що нам не подобається;

— цінувати в кожній людині особистість і поважати її думки, почуття, переконання незалежно від того, чи збігаються вони з нашими;

— зберігати «власне обличчя», знайти себе і за будь-яких обставин залишатися собою.

Саме це й стало завданням тренінгу. Оскільки відношення дітей формується через позицію дорослих, то рівноправними учасниками тренінгу стали й дорослі – педагоги та батьки. Під час практичних вправ учасники тренінгу ознайомилися з поняттям «толерантність», замислилися про ситуації проявлення толерантності, порівнювали  способи  поведінки  сприйняття  та   несприйняття  іншої  людини,  вчилися  аналізувати  ситуацію  з  позиції  іншої  людини, відпрацьовували навички ведення дискусії, пробували «приміряти» на себе почуття людини, що мусила покинути рідну домівку. 

Учасники та учасниці тренінгу дізналися багато нового, отримали позитивний заряд та замислилися над проблемою дискримінації інших людей. Дорослі учасники відмітили користь проведення заходу одночасно для дорослих та дітей, тому що вони вперше мали можливість спілкуватися з дітьми на рівних, з подивом відзначили активну позицію підлітків, їх готовність приймати іншу людину, поважати її. Діти, у свою чергу, відмітили, що спілкування з дорослими під час тренінгу зробило більш зрозумілими їх вимоги. Всі учасники виявили сподівання, що участь у тренінгу покращить психологічний стан  у школі.

 

Толерантність в маси

Взявши участь у «Школі Толерантності» у Запоріжжі та здобувши перемогу у конкурсі, житомирчанка  Лариса Бутузова на одного дня влаштувала знайомство зі «Школою» для студентства свого міста.  Метою «Школи Толерантності до ЛГБТ» був формування толерантності до ЛГБТ-людей серед студентів з числа майбутніх психологів та соціальних працівників. Родзинкою заходу стала постанова Форум-театру.

На початку студентами соціально-психологічного  факультету ЖДУ ім. І. Франка проведено опитування серед майбутніх психологів та соціальних працівників згідно опитувального листа, який передбачав вивчення:

— загальної толерантності студентів;

— ставлення до ЛГБТ та різних соціально-маргіналізованих соціальних груп (вивчення соціальної дистанції);

— проявів соціально-психологічної (гендерної) статі особистості (маскулінності, фемінінності та андрогінності);

— толерантності до представників ЛГБТ.

На основі проведеного конкурсу серед студентів було відібрано 15 учасників та учасниць тренінгу «Психологічні особливості консультування представників ЛГБТ-спільноти», який й відбувся 11 грудня у тренінговій залі соціально-психологічного факультету. У тренінгу взяла участь представниця ЛГБТ-спільноти, яка вирішила наприкінці тренінгу зробити камінг-аут. Завершився тренінг «Живою бібліотекою», в проведенні якої надали допомогу партнери проекту — ГО "Союз ЛГБТ «Ти не один» міста Житомира та центр «Наш світ» міста Києва.

Усі учасники проекту долучилися до підготовки сценарію вистави «Вихід з шафи», з яким 19 грудня й дебютували студенти. На виставі були присутні представники ЛГБТ-спільноти, які потім відмітили високу толерантність та розуміння студентської аудиторії.

Захід завершився домовленостями представників ЛГБТ-організацій та студентів та викладачів соціально-психологічного факультету про подальшу співпрацю.