Pages Menu Запорожский областной благотворительный фонд «Гендер Зед»
TwitterRssFacebook
Categories Menu

10.03.2017

«Майя та її мами»: презентовано дитячу книжку про толерантність

«Видавництво», відоме читачам за феміністичною книжкою для підлітків, розповіло БараБуці про свій другий книжковий проект. «Майя та її мами» – спільна робота «Видавництва», Лариси Денисенко (текст), Марії Фої (ілюстрації) за підтримки Представництва Фонду імені Гайнріха Бьолля разом з Анною Довгопол. Ідеться про толерантність на рівні сім’ї та прийняття різних сімей у соціумі. В українській дитячій літературі ці теми донині старанно оминалися.

«”Майя та її мами” трапилася з нами невипадково. Вже в нашому дебюті, “Бути мною” Анни Хьоґлунд ми показали, що є нашим профілем. Непроговорені теми, ґендерні питання, все що має соціальне забарвлення і на що не наважувалися досі в нашому книговиданні. Тож коли десь півроку тому саме до нас звернулася Ліза Кузьменко і розповіла про свою ідею видати книгу, присвячену дискримінованим родинам, власне, одностатевим, де є або два татка, або дві мами. Ми з Іллєю Стронґовським з радістю погодилися. З цієї ідеї все і почалося», – розповідає Лілія Омельяненко, співзасновниця «Видавництва».

Авторкою тексту стала правозахисниця, юристка та письменниця Лариса Денисенко. «Ларисі вдалося перевершити всі наші очікування, бо вона дуже легко та доступно вчить толерантності, і переконливо допомагає дітям зрозуміти тезу “всі різні, всі рівні”, – зазначає Лілія Омельяненко. – І під словом “різні” Лариса показує, що, в принципі, не існує “норми”. Завжди йдеться про пересічних людей, про родини, байдуже, “повні” вони чи “неповні” родини. Має важити, щоби ці діти зростали в атмосфері любові, поваги та розуміння».

«Ми часто використовуємо словосполучення “традиційна родина”, забуваючи про те, що в кожної дитини своя особлива історія і родина. Чиїсь батьки розлучені, в когось з’явився новий тато або нова мама, когось виховує бабуся, хтось живе з мамою та тіткою, хтось звик жити з однією мамою чи одним татком; в когось два тата або дві мами, а деякі діти чекають на родину і живуть в дитячому будинку, – ділиться Лариса Денисенко. – Власне, ця книга про те, що головне, щоб дитина жила в любові і почувалася захищеною безвідносно того, який склад її родини і скільки в неї батьків».

За інформацією видавництва, це історія різних родин на прикладі одного невеличкого класу. Орієнтовний вік читачів – учні молодших класів. Майя вчиться у школі, і в кожного з її однокласників своя історія, своя родина. Данилка виховує тільки мама з самого народження, у Софійки Другої один тато та дві мами, а в Софійки Третьої – одна мама, а тато зник на війні. Але діти лишаються дітьми, і для них саме їх родина найкраща. Водночас вони поважають родини інших учнів. Всі різні, але всі рівні.

«Коли ми з Іллєю починали благодійний фонд “Добра Листівка”, то періодично стикалися з неприйняттям неповносправних дітей дорослими, тоді як діти зазвичай проявляли лише здорову цікавість. Миттєво зламати стереотипне ставлення не вдасться, потрібна постійна робота з людьми, і починати маємо з найменших, – переконана Омельяненко. – На світовому ринку таких видань одиниці, і нагода здобути щось питомо українське дуже нас заохотила. Здійснити задумане нам допомогло Представництво Фонда імені Гайнріха Бьолля в Україні. Там перейнялися темою і всебічно допомогли із виданням. Залишалося важливе питання підбору ілюстратора. Ми звернулися до декількох титулованих імен, і зробили, гадаємо, вдалий вибір. Маша Фоя погодилася на непросту задачу і чудово з нею впоралася».

Редакторкою традиційно виступила Анна Процук, коректоркою стала Марина Гетманець. Ну а друкуватимемося у наших давніх партнерів, яким довіряємо – Фамільній друкарні Huss.