Pages Menu Запорожский областной благотворительный фонд «Гендер Зед»
TwitterRssFacebook
Categories Menu

24.05.2016

Вибір: любов

friends

Темрява не може розігнати темряву: на це здатне тільки світло. Ненависть не може знищити ненависть: тільки любов здатна на це. Ненависть примножує ненависть, насильство примножує насильство, а грубість примножує грубість.

Мартін Лютер Кінг

В професії психолога багато говориться про прийняття клієнта, а не оцінювання його дій чи переконань. Це внесено до базових правил психологічного консультування та терапії.

«Школа толерантності з питань ЛГБТ» уявлялася місцем, де буде багато інтенсивного навчання. Всього три дні, протягом яких нам було запропоновано дізнатися про сексуальність, стигматизацію, гендерну ідентичність, усвідомлення своєї сексуальної орієнтації, етапи прийняття гомосексуальності…

Але це все наука, так? А за нею, як Ви розумієте, історія кожної причетної до тематики ЛГБТ людини – відважної людини, яка змогла або зможе вийти з умовної «шафи», де сховані страхи, комплекси, невпевненість та сподівання, щоб прийняти себе – унікальну, неповторну та цінну.

Раніше я намагалася знайти щось спільне між людьми з ЛГБТ-спільноти, поки  не з’явилося розуміння: такий пошук марний. Єдине спільне для двох геїв, двох лезбійок чи двох бісексуальних людей – сексуальна орієнтація. Як і для двох гетеросексуальних людей, зрештою, також. Хтось може бути спортсменом чи писати вірші, мандрувати Тибетом під час відпустки чи плести шарфи. Хтось працює інженером, хтось – програмістом, лікарем, перукарем. При цьому хлопець з гітарою на літературному вечорі може виявитися або геєм, або гетеросексуалом. В цілому, неможливо виокремити ряд особливостей, щоб поставити внутрішній ярлик «О, він – точно гей!». Бо, повторюсь, двох однакових людей не існує. Двох однакових гетеросексуальних людей не існує також, як і двох бісексуальних чи гомосексуальних. І якщо ти – добрий сусід, сестра, викладач, подруга, добрий лікар чи добрий пожежник, то я буду абсолютно щаслива знати тебе, незалежно від твоєї сексуальної орієнтації.

…Деякі люди абсолютно безкоштовно та навічно ліплять ярлики іншим. Багатьом з них невідомо про наукові дослідження, нові методи та відкриття, вони не читають теорії, які часом доволі вдало пояснюють поведінку людини. Всього цього їм просто не потрібно – вони керуються набором стереотипів, почутих з телевізора чи прочитаних у жовтій пресі.

На цій Школі я зробила для себе величезне відкриття. Коли тренер посеред бурхливої дискусії запитав нашу групу (а це – близько 25 людей): «А хто з Вас читав наукові книги з тематики ЛГБТ?», руки підняли чотири людини. Одразу прийшло розуміння того, що ми конструюємо свою візію тематики ЛГБТ (зокрема), абсолютно ігноруючи факти, багаторічну роботу дослідників, сотні наукових праць. Ми кажемо, що гомосексуальні сім`ї впливають на психіку дитини. А чи це так? Нема фактів, які б це довели.

Ми кажемо: «Він – гей, значить, його треба лікувати!». Всього одне зусилля – захотіти дізнатися, відкрити книгу, – і ми б вже знали, що орієнтація не лікується. Вона просто є. Вона формується під час підліткового віку – і залишається з нами. Чомусь ми не пропонуємо «вилікувати» всім поголовно «не той» колір очей чи відтінок шкіри.

Я відкрила для себе, що багато речей йдуть з незнання, а часом навіть – з небажання дізнаватися. Нас було 25 психологів. Спеціалістів, які працюють з дітьми та дорослими. І нам, як нікому, варто шукати книги, читати статті дослідників, бо, хто зна, може, завтра саме до Вас в двері постукає дівчинка, з наляканими очима та стривоженим виглядом, і скаже: «Доброго дня. Я більше не маю, куди звернутися, бо мене не зрозуміють. Здається, я – лезбійка». Що тоді?

Під час «Школи толерантності» відбулося знайомство з двома винятковими людьми. Година спілкування з хлопцями, які погодилися бути героями «Живої бібліотеки». Було десятки питань про камінг-аут, хобі, друзів, про прийняття себе, ставлення соціуму, про страхи і відчай, відносини, любов, порозуміння... Були в цьому і самі хлопці – з їх мріями, побоюваннями, очікуваннями та рефлексіями. Вони сиділи перед нами – двоє цінних та відважних людей, які багато осмислили, багато ще обдумують. Вони були. Видимі. Живі. Справжні. Класні.

Після цього я вже не зможу казати, що таких людей нема. Вони є.

…Пам’ятаєте, я почала з того, що в психології є багато про прийняття клієнта? Після «Школи толерантності» прийшло розуміння того, що найсильнішим ресурсом людини (будь-якої людини, не лише психолога) є любов. Соціум каже мені ненавидіти, боятися, знущатися, остерігатися, глузувати з ЛГБТ, проте у мене є основна зброя – інформація.

Я обираю любити людей за фактом людяності, а не за фактом орієнтації. Кожен з нас гідний обирати. І кожен заслуговує на повагу до свого вибору.

Марта Приріз

13087427_699323273541753_5445750547890957855_n