Гендерна педагогіка має істотний вплив на формування не лише особистості, а й держави. Про це у своїй статті для DT.UA пише Тамара Говорун, професорка Переяслав-Хмельницького державного педагогічного університету імені Григорія Сковороди.

“Гендерна педагогіка вже давно стала сферою життєдіяльності, на яку випущено й націлено багато гострих стріл, навіть релігійних. Чому саме на неї? Тому що гендер як комплексний індикатор демократичного розвитку країни пронизує всі сфери життєдіяльності людини — статеві ролі в сім’ї, процес навчання, вибір професії, виконання громадянських ролей. Отже, від того, якою буде гендерна соціалізація — традиційною, патріархальною, що диктує певні сценарії підпорядкування “слабкої” статі “сильній”, чи демократичною, спрямованою на пошанування особистості, її власного волевиявлення попри нав’язувані стереотипні очікування, залежить сценарій життєдіяльності не лише окремої людини будь-якого віку, а й держави загалом”, – вважає авторка.

В Україні у навчальних закладах тяжіють до патріархального сценарію розвитку особистості. Як результат, низький гендерний розвиток країни. 

“Згідно з глобальним дослідженням Світового економічного форуму, за Індексом ґендерного розриву (The Global Gender Gap Index 2016) Україна в 2016 р. посіла 69 місце серед 144 країн світу. Відомо, що індекс гендерного розвитку країни віддзеркалює об’єктивне положення чоловічого й жіночого її населення у сфері здобування загальної і професійної освіти, економіки, політики, управління бізнесом тощо, який має наближатися, в ідеалі, до статевого співвідношення 50/50 відсотків”, – пише автор.

Детальніше про проблеми гендерної педагогіки читайте у статті Тамари Говорун “Гендер на полі гібридної війни” у тижневику “Дзеркало тижня. Україна”.