Завершили серію з трьох вебінарів для журналісток, медійниць, блогерок і представниць громадського сектору, які працюють із темами прав людини, рівності та недискримінації.
Онлайн-академія стала першим етапом проєкту «Незламні голоси в часи війни», що реалізується нашою організацією у партнерстві з німецькими та українськими партнерами в межах «Програми Східного партнерства» Федерального міністерства закордонних справ Німеччини.
До кожного вебінару долучалися близько 30–40 учасниць. Формат передбачав не лише лекційну частину, а й практичні вправи, обговорення кейсів, роботу з прикладами медійних формулювань і можливість поставити питання спікеркам та спікеру.
СОГІ без плутанини
Перший вебінар був присвячений базовим поняттям СОГІ – сексуальної орієнтації та гендерної ідентичності. Разом зі спікеркою Мариною Діденко учасниці розбирали ключові терміни, поширені міфи про ЛГБТК+ людей і типові помилки, які можуть з’являтися в медійних матеріалах.
Окремо говорили про те, чому коректна термінологія важлива не лише для самої ЛГБТК+ спільноти, а й для якості журналістики загалом. Адже точність у словах допомагає не відтворювати стереотипи, не посилювати стигму та не перетворювати людський досвід на сенсацію.
Коли слова важливі
Другий вебінар був зосереджений на відповідальній мові в медіа. Спікерка Тетяна Касьян говорила з учасницями про те, як журналістські формулювання, заголовки й рамки подачі можуть або підтримувати людську гідність, або, навпаки, підсилювати дискримінаційні наративи.
Під час зустрічі учасниці аналізували приклади некоректних висловлювань, обговорювали межу між інформуванням і стигматизацією, а також шукали способи писати про ЛГБТК+ теми точно, етично та без зайвої драматизації.
Особливий акцент зробили на тому, що журналістика не існує у вакуумі: в умовах війни, інформаційних атак і поширення пропаганди мова медіа може впливати на безпеку людей, видимість спільнот і суспільне сприйняття прав людини.
Інтерсекційність без складних слів
Третій і заключний вебінар провів Юрій Йорський. Темою зустрічі стала інтерсекційність – підхід, який допомагає бачити людину не лише через одну ідентичність чи одну ознаку, а в ширшому контексті її життя.
Учасниці говорили про перетини дискримінацій: ситуації, коли різні форми нерівності не існують окремо, а накладаються одна на одну. Наприклад, на досвід ЛГБТК+ людини можуть одночасно впливати гендерна ідентичність, сексуальна орієнтація, вік, місце проживання, досвід війни, стан здоров’я, документи, родина, робота, рівень безпеки чи соціальний статус.
Окремий блок вебінару був присвячений критиці норми в медіа. Учасниці розмірковували над тим, кого суспільство й журналістика часто уявляють як «людину за замовчуванням», чий досвід вважається «звичайним», а чий – залишається невидимим або подається як «спеціальна тема».
Під час практичної частини учасниці переписували заголовки, аналізували ризики для героїв і героїнь матеріалів та обговорювали, як не подавати права людини як питання «за і проти».
Безпечний простір для складних розмов
Онлайн-академія показала, що серед журналісток і медійниць є запит на розмову про ЛГБТК+ теми без стереотипів, спрощень і страху поставити «незручне» питання. Учасниці активно долучалися до обговорень, ділилися власними спостереженнями та працювали з практичними прикладами. А для організаторів ця серія вебінарів стала важливою можливістю підтримати медіа в більш точному, етичному та людяному висвітленні ЛГБТК+ тем. Особливо в умовах війни, коли російська пропаганда системно використовує теми гендеру, сексуальної орієнтації та прав людини для маніпуляцій, поляризації суспільства й поширення дезінформації.
__________
Онлайн-академія є частиною проєкту, що втілюють організації Deutsche Gesellschaft e.V. (Берлін), Гендер Зед (Запоріжжя) та Прес-клуб реформ (Кропивницький) за підтримки Федерального міністерства закордонних справ Німеччини Auswärtiges Amt та фундації #WeAreAllUkrainians у рамках Програми Східного Партнерства.
#civilsocietycooperation
