У 2020 році команда The Village випустила один сезон «Сексуального подкасту», у якому автори та авторки обговорювали право на задоволення, сексуальну норму й багато іншого. Також наприкінці року повернувся новий сезон подкасту «Простими словами», присвячений захисним механізмам психіки. The Village зібрали в підбірку 15 подкастів на тему психології та сексуальності, які зручно прослухати під час локдауну.


1

«Я – сексі?», «Зі мною все окей?» – вічні питання про сексуальність

 

Два запитання з категорії «вічні»: «Я – сексі?», «Зі мною все окей?» І щоб знайти на них відповіді, доведеться покопатися не лише в гуглі, а дослідити, як на формування сексуальності вплинула історія, культура, наука, релігія, і поставити собі багато різних, часом не простих запитань.

СЛУХАТИ


2

Як отримувати більше задоволення від сексу
(і життя загалом)

 

Психологи кажуть, що людям не потрібно спеціально вчитися задоволенню, ми просто відчуваємо, що нам приємно, а що – ні. Спочатку на рівні фізіології «як це відчувається в тілі», а тоді на рівні психіки «що я про це думаю».

Але через зовнішні фактори та соціалізацію людина може загубити зв’язок із цими простими запитаннями. І почати надто перейматися, наприклад, тим, що про це думають інші. У цьому місці може з’явитися проблема.

СЛУХАТИ


3

«Я для тебе, наче вібратор». Скільки разів треба займатися сексом?

 

Чи є норма того, скільки разів правильно займатися сексом і на що опиратися, якщо міркуєш про це? Психотерапевтка Ольга Хайдукова пояснює: раніше поняття сексуальної норми відштовхувалося від терміну «сексуальна патологія». Наприклад, якщо людина стабільно займалася сексом тричі на тиждень – це окей; якщо менше, то вже патологія.

Зараз ця дискусія змістилася в інший бік: по-перше, сексуальність – поняття рухливе й залежить від контексту життя, по-друге, власні потреби вийшли на перше місце, людина тепер часто орієнтується за власними почуттями й міркуваннями.

СЛУХАТИ


4

Не можна мастурбувати! Як працюють заборони в сексі

 

Через виховання та соціалізацію наша сексуальність часто буває обтяжена страхами, стражданнями й травматичним досвідом. За словами психотерапевтки Ольги Хайдукової, людям іноді буває складно дозволити собі навіть те, що дуже хочеться. Наприклад, спробувати щось нове в сексі.

Звідкілясь усередині з’являються фрази «так не можна» або «що люди подумають?» Важливу роль у цьому процесі відіграють інтроєкти. Що це та як воно працює?

СЛУХАТИ


5

«Чоловікам потрібен тільки секс». П’ять міфів, які можуть нашкодити в сексі (і в житті також)

 

Міф простими словами – це стале уявлення, за допомогою якого можна пояснити як світоглядну позицію (наприклад, релігійну), так і побутове явище. Між стереотипом і міфом можна поставити знак дорівнює.

За словами психотерапевтки Ольги Хайдукової, наша сексуальність часто обтяжена міфами, за допомогою яких можна просто та зручно пояснити щось у своєму сексуальному житті замість того, щоб отримувати власний досвід. В основі міфів про секс лежить потреба в безпеці й подоланні розгубленості та тривоги перед невідомим.

СЛУХАТИ


6

«Лікарю, у мене цей…» Чому виникають проблеми з оргазмом й ерекцією та що з цим робити

 

Про сексуальне здоров’я говорити не заведено, тим паче якщо в людини труднощі. За словами психотерапевтки Ольги Хайдукової, проблеми в сексі бувають двох типів: ендогенні пов’язані з роботою тіла й біологічними процесами; психогенні пов’язані з уявленням про секс, а також психологічними травмами.

СЛУХАТИ


7

Скільки можна! Я постійно хочу сексу. Може, у мене німфоманія?

 

Універсальної норми для кількості сексу не існує. Головні критерії – це суб’єктивна оцінка якості життя та відчуття комфорту, пов’язане з певним типом сексуальної активності. На те, як часто людина займається сексом з тим же партнером (або з різними) чи не займається ним зовсім, впливають різні фактори: від органічних порушень до асексуальності.

Разом із психотерапевткою Ольгою Хайдуковою розбираємося, які психогенні фактори можуть впливати на лібідо, а також пояснюємо найпопулярніші терміни, які люди люблять приміряти на себе: німфоманія, сатиріаз, сексуалізація, проміскуїтет та інші.

СЛУХАТИ


8

Не одне ціле. Чому ми іноді не хочемо тих, кого любимо?

 

Буває так, що любиш людину, але сексу з нею якось не хочеться. Або ж, навпаки, хочеться сексу з тими, до кого взагалі немає ніжних почуттів, а з тим, кого любиш, якось не складається. Класичний приклад – Генк Муді з серіалу «Блудлива Каліфорнія», який наче дуже сильно кохає свою дружину, але однаково продовжує зваблювати інших жінок, не маючи змоги побудувати прив’язаність до своєї коханої.

Деякі люди взагалі звикли сприймати секс, любов і близькість як єдине ціле. Недарма існує фраза «займатися коханням». Але на практиці часто секс має мало спільного з переживаннями любові й психологічної близькості з іншою людиною. Як це працює?

СЛУХАТИ


9

«Секрет ідеального сексу»: ми його справді знаємо

 

Коли починається та завершується секс? Лише тоді, коли є пенетрація чи коли ми досягаємо оргазму? А палкі поцілунки та пестощі без проникнення – це секс? А оральний секс – також секс чи лише його частина? А якщо немає оргазму, це секс чи ні? А якщо секс у переписці, навіть без мастурбації? Чому якийсь секс ми звикли сприймати справжнім, а про якийсь мовчимо чи вважаємо, що це просто якісь іграшки?

І головне, чи існують компоненти ідеального сексу, і, якщо так, про що йдеться?

СЛУХАТИ


10

Ми (за)кінчили. Чи можна насолоджуватися сексом без оргазму

 

Як правило, оргазм звикли сприймати, як обов’язкову та головну частину сексу. Але, якщо вірити сексологам Вільяму Мастерсу та Вірджинії Джонсон, оргазм – це одна з частин сексуального циклу, яка не завершує секс, тому що далі є ще один важливий етап – асиміляція та психічне перероблення досвіду.

В останньому епізоді «Сексуального подкасту» ми говоримо про те, чому оргазм не найголовніше й що відбувається з людьми та їхнім тілом після оргазму.

СЛУХАТИ


11

Ти не поставив смайл, бо злишся на мене? Як працює проєкція

 

Захисний механізм, з якого ми вирішали почати, – проєкція. Класичний приклад проєкції, коли відсутність смайлику наприкінці повідомлення сприймається як агресія або невдоволення. В епізоді говоримо про те, як відрізнити реальність від власної проєкції й для чого вона нам потрібна.

СЛУХАТИ


12

«Ти мусиш доїсти все, що є на тарілці». Як працює інтроєкція?

 

Ви, напевно, не засовуєте пальці в розетку, бо знаєте, що цього не можна робити. Але знаєте про це не з власного досвіду, а тому, що це інтроєкція. Ще один яскравий приклад інтроєкції – це фраза «ти мусиш доїсти все, що є на тарілці».

У цьому випуску пояснюємо, що таке інтроєкція, якою вона буває та чим відрізняється від інтеріоризації.

СЛУХАТИ


13

«Я так і знав, що ти мені зраджуєш!» Як працює проєктивна ідентифікація?

 

Часом, під сильною дією власних проєкцій, дуже хочеться запевнити інших людей у їхній об’єктивності. Якщо це вдається, наша проєкція стає чиєюсь інтроєкцією, а на виході ми отримуємо коктейль під назвою «Проєктивна ідентифікація». Що це та як працює, детально розповіли в третьому епізоді подкасту «Простими словами».

СЛУХАТИ


14

«Я був про тебе кращої думки». Чому ми ідеалізуємо та знецінюємо інших?

 

Цього разу говоримо про примітивну ідеалізацію та знецінення. Ці процеси є послідовними й починаються ще в дитинстві. Про те, навіщо ми ідеалізуємо інших людей і чому після ідеалізації, як правило, відбувається знецінення, детально розповіли в четвертому епізоді подкасту «Простими словами».

СЛУХАТИ


15

«Це все через мене». Що таке всемогутній контроль?

 

Тема п’ятого епізоду подкасту – усемогутній контроль. У новому випуску пояснюємо, що таке контроль, як він пов’язаний із тим, що ми говоримо про погоду під час незручної паузи, від чого він нас захищає та чим відрізняється від обсесивно-компульсивного розладу (ОКР).

СЛУХАТИ