З 8 по 17 червня у столиці України відбувалися заходи у рамках щорічної міжнародної правозахисної платформи — КиївПрайду. Фіналом чисельних правозахисних заходів став Марш Рівності, який завершився буквально декілька годин тому. За різними підрахунками, до ходи долучились від 3,5 до 6 тис. киян та киянок, учасників та учасниць з інших міст України. Серед них були й близько 30 волонтерів та волонтерок, активістів та активісток Гендер Зед.
Основною темою цьогорічного КиївПрайду була видимість. Гаслом правозахисної акції став короткий вислів, який влучно передає прагнення усіх учасників та учасниць прайду — «Країна вільних. Будь собою».
Програма прайд-тижня (який насправді тривав не сім, а дев’ять днів) була насиченою різноманітними заходами: показ кінофільмів на тему камін-ауту, зустріч з режисерами, презентація видання «Православ’я та ЛГБТ», круглі столи на теми «Доступ до правосуддя для ЛГБТ+», «ЛГБТ+ та союзники: солідарність в дії» та інші. Звичайно, кожна з подій проходила з відкритою дискусією та діалогом.
Як відомо, КиївПрайд було засновано 2012 року, коли в Україні протягом кількох років спостерігалося підвищення систематичного порушення прав людини щодо ЛГБТ+ громадян, зростала істерія, спровокована гомофобно налаштованими угрупуваннями. Все це відбувалося на тлі ймовірних змін до законодавства, що підірвали б хитку українську демократію: на розгляд парламенту тоді потрапив закон про заборону так званої «пропаганди гомосексуалізму», подібний до прийнятого раніше у РФ однойменного федерального закону. З огляду на це, найактивніша частина ЛГБТ-спільноти в Україні більше не могла мовчати та лише спостерігати за погіршенням ситуації.
Анонс першого КиївПрайду сколихнув українське суспільство та медіа-простір. У декількох великих містах пройшли акції проти проведення такого правозахисного заходу, організовані певними політичними силами. В праворадикальних спільнотах у соцмережах з’являлися нові заклики до масового насильства щодо тих, хто відкрито заявив про власні права. У цей спосіб протягом короткого часу КиївПрайд набув неабиякого резонансу в Україні та навіть за її межами.
Фото: strana.ua
Вже наприкінці травня 2012 року відбувся перший в Україні КиївПрайд2012. Закриті події прайд-тижня отримали надзвичайний успіх. Натомість перший Марш Рівності був менш вдалим: надто мала кількість учасників та учасниць прийшли підтримати акцію, та колоні не вдалося пройти значну відстань. Не дивлячись на те, що Марш був зірваний релігійною контракцією та атаками зі сторони угрупувань правих радикалів, підтримка КиївПрайду була вражаючою. До КиївПрайду приєдналися представники посольств демократичних країн та окремих дипломатів, правозахисних організацій та міжнародних фондів, журналісти та діячі, гості з усієї країни, пострадянського простору та Західної Європи. Таким чином подія зібрала довкола себе багато розумних та енергійних представників спільноти, які згодом долучились до правозахисного руху.
Наступного року в рамках КиївПрайду2013 у столиці більш-менш успішно відбувся Марш Рівності за участі високих гостей. Amnesty International в Україні офіційно долучилася до організації фестивалю, так само як і ряд інших правозахисних організацій. Цього разу Марш Рівності пройшов 100 метрів — перші 100 метрів перемоги.
Фото: strana.ua
Відтоді й дотепер спостерігається значний прогрес. Протягом цих шести років, від 2012 до 2018 року, КиївПрайд організовувався щороку й на постійній основі. Зараз він має вже свою коротку, але водночас дуже багату історію. Це найбільший ЛГБТ-захід в Україні, до якого долучилися делегації з Мюнхена, Монреалю та депутати Європейського Парламенту, Бундестагу, активісти та активістки з країн пострадянського простору, та інші. Також, історія КиївПрайду — це історія праворадикальної агресії в Україні, так як жоден злочин, скоєний проти організаторів та учасників КиївПрайду не було остаточно розслідувано.
Напередодні початку мирної ходи, а саме ввечері 16 червня медіа повідомляли про фейкове «мінування» п’яти станцій київського метро, розташованих у безпосередній близькості до маршруту Маршу Рівності. За годину, після перевірки спеціалізованими службами керівництво метрополітену повідомило про відновлення роботи станцій «Хрещатик» та «Майдан Незалежності».
У той самий час кількадесят протестантів з різних церков зібралися на Майдані Незалежності на молитовне стояння проти проведення Маршу Рівності. Декілька людей співали псалми, цитували Біблію та надавши коментарі медіа, завершили свою акцію.
Представники радикальних націоналістичних організацій намагалися заблокувати місце проведення маршу. До дев’ятої ранку, коли учасники почали проходити на місце старту маршу, вони встигли вчинити бійку з правоохоронцями, внаслідок чого п’яти поліцейським знадобилася медична допомога, а понад 50 учасників сутички було затримано. Після себе праворадикали залишили розтяжки з плакатами, на яких було написано, наприклад «Ні диктатурі меншин».
Фото: nv.ua
Цього року учасники та учасниці Маршу Рівності збиралися біля Національної опери України.
Територія проведення маршу була перекрита парканами, перед входом чергували поліцейські, перевіряючи речі у людей, що заходили туди. За даними МВС, безпосередньо в охороні Маршу Рівності було задіяно 2,5 тис. поліцейських, а загалом в охороні громадського порядку в Києві – 5 тис.
Колони учасників формувалися біля Будинку вчителя. Волонтери, які забезпечували безпеку, вишукували людей у колони. Люди об’єднувалися у групи, тримаючи плакати з різноманітними гаслами, які були сповнені як гуманістичного змісту, так й іронічного, наприклад: «Рівні права для всіх», «Це й моя батьківщина», «Бог тоже любит гомофобов», «Неоліт закінчився, культ родючості неактуальний», та навіть «Наварю геям їсти».
Фото: nv.ua
Всередині колон зустрічалися як прапори ЛГБТ-руху, так й синьо-жовті стяги, а також прапори інших країн — їх привезли з собою учасники/ці прайду з інших держав. Багато хто з присутніх були вдягнені тематично.
В середині колони, як й минулого року, їхала автоплатформа з групою травесті-акторів/ок та музичним супроводом.
Учасники кричали гасла: «Бунтуй, кохай, права не віддавай», «Права людини — понад усе», «Країна вільних. Будь собою».
По маршруту колони з’явилися поодинокі противники/ці ходи — вони вигукували власні гасла та демонстрували ненависть до учасників та учасниць ходи. Поодинокі сутички тривали недовго та одразу блокувалися правоохоронцями.
Фото: nv.ua
Після маршу учасники спокійно закінчили ходу та подякували правоохоронцям гучними оплесками. Частина людей поїхала автобусами, частина виїхала на метро.
Про емоції та думки, які залишив по собі цьогорічний КиївПрайд, краще розкажуть його безпосередні учасники, які приїхали до Києва з Запоріжжя:
Кирило, активіст Гендер Зед, учасник Маршу Рівності:
— Щороку КиївПрайд стає масштабнішим. Це неймовірне відчуття, коли ти йдеш разом із друзями та знайомими. На щастя, все минуло спокійно. Сподіваюся, наступного року Марш рівності буде ще більшим!
Тіна, активістка Гендер Зед, учасниця Маршу Рівності:
— Цьогоріч у мене не було сумнівів, чи треба брати участь у Марші Рівності. Точно знала, що хочу піти, що мушу бути там та підтримати Прайд. Тема цього року – ВИДИМІСТЬ, тому кожний і кожна з нас га марші мали вагоме значення. Цього року Гендер Зед мали свою колону, яка представляла наше місто. Прайд пройшов спокійно та за своїм маршрутом, хоча в тому році була заблокована частина дороги радикальними групами. Думаю, це ще один крок до рівності.
Ростислав Мілевський, директор Гендер Зед:
— Участь у Марші Рівності стала гарною традицією для активістів та активісток Гендер Зед! Сьогодні, як і минулого року, ми тут, щоб висловити свою солідарність з усіма учасниками прайду, яким небайдужі рівні права для всіх, хто непогоджується з проявами будь-яких фобій та тим паче насильства за ознаками сексуальної орієнтації та гендерної ідентичності, статі, раси, національності, мови чи інших ознак. Впевнений, що разом ми зможемо змінити ситуацію з правами людини в Україні на краще!
