Оригінал статті читайте тут
З початку загарбницької війни Росії проти України в країні розвивається все більше проєктів, ініційованих для підтримки місцевого населення. Ось як ви можете їм допомогти.
Сара Текат (Sarah Tekath) розповідає про 5 ініціатив, які роблять світ трохи кращим.
1. ДоброМир: Як журналістка годує теплим супом людей по всій Україні
Для замерзлих і наляканих людей, чиї домівки бомбили, тарілка теплого супу — це те, що може на мить допомогти знову побачити світ в іншому світлі. Це зрозуміла українська журналістка Вікторія Талашкевич, засновниця і керівниця організації «Прес-клуб реформ» у Кіровограді. Крім того, вона разом із командою волонтерок готує супи для нужденних – часто це внутрішньо переміщені жінки. Варять супи не одразу, бо інакше вони б не збереглися свіжими після тривалого транспортування на передову чи в табори для біженців. Натомість волонтерки кожного дня годинами подрібнюють інгредієнти та пакують їх у вакуумні пакети. А потім потрібно лише додати гарячу воду.
«Наша ініціатива почалася в 2014 році, з першою агресією Росії проти України. На початку нас було лише близько 30 жінок, які сушили овочі та готували суп. Тоді ми виготовляли близько 300 супів на тиждень», — розповідає Вікторія Талашкевич.
Ця команда продовжувала свою роботу близько двох років. Навесні 2022 року проєкт «ДоброМир» стартував знову. Наразі близько 300 волонтерів і волонтерок займаються нарізкою та сушінням овочів, фасуванням та доставкою. Одного пакетика інгредієнтів достатньо, щоб нагодувати 8–10 осіб.
«Наші пакети з інгредієнтами компактні та легкі, тому їх можна легко транспортувати. Це робить їх ідеальними для людей похилого віку або багатодітних сімей з обмеженими можливостями. Всього за 15 хвилин, додавши 4 літри гарячої води, можна приготувати здорову та смачну страву для багатьох людей», — каже Вікторія Талашкевич.
Частина овочів — це місцеві пожертви з інших куточків України. Сушка наразі є однією з найбільших труднощів, як пояснює Талашкевич. Волонтери роблять це вдома — за власні кошти, витрачаючи на це електроенергію, якої зараз бракує. Діють часті відключення електроенергії.
«Зараз взимку, коли дуже холодно, особливо в приватних будинках, ми не можемо досить швидко висушити інгредієнти, тому, на жаль, багато продуктів пліснявіє і їх доводиться викидати», — каже вона.
Вікторія вважає, що її проєкт із супами буде залишатися необхідним та працюватиме ще мінімум рік — якщо війна триватиме. Для виробництва нинішніх 2000 порцій супу на тиждень потрібно близько 700 доларів США щотижня. За наступними посиланнями ви можете дізнатися більше про проєкт та підтримати його: фейсбук інстаграм тікток
2. Квір Світ: підтримка квір-біженців
Квір-люди опиняються в особливо скрутному становищі у зонах конфліктів і воєн. У випадку з Україною, наприклад, транс-людям заборонено перетинати кордон, якщо гендерний маркер у паспорті не відповідає фізичним даним. Транс-жінки, наприклад, не можуть перетинати кордон, оскільки чоловікам зараз заборонено виїжджати з України, так як їх можуть призвати до армії. Наприкінці листопада в Росії був прийнятий новий закон, який забороняє будь- яку публічну демонстрацію гомосексуальних стосунків і квір-ідентичностей. У Білорусі, як і в Росії, квір-люди стикаються зі значними обмеженнями своїх прав і дискримінацією. І тут на допомогу приходить неурядова організація «Квір Світ». Команда волонтерів збирає гроші, планує та організовує перевезення квір-, темношкірих, азіатських та етнічних меншин із зон конфлікту та репресивних режимів, а також забезпечує розміщення в безпечному місці в країні призначення. Анна-Марія Тесфайє (Anna-Maria Tesfaye) заснувала організацію разом зі своєю дружиною та кількома друзями з України та пояснює:
«Зараз ми зосереджені на Україні та Вірменії. Ми хотіли б допомогти всім квір- людям у всіх конфліктних регіонах, але в нас просто немає ресурсів», — каже Анна-Марія Тесфайє.
Квір Світ допомагає транс-жінкам перетнути кордон із новими документами — здебільшого до Польщі чи Румунії. Крім того, команда Квір Світ звертається до різних університетів, щоб інтегрувати транс-людей у різні програми як студентів, якщо це необхідно, щоб вивезти їх з країни. Також Квір Світ допомагає з орендою квартир чи кімнат на кілька днів або максимум на місяць.
«Ці люди дуже травмовані. Ми підтримуємо їх, даємо їм напрямок. Але це також вимагає великої ініціативи з їхнього боку. Ми не надаємо повністю готовий план. У нас немає ресурсів або грошей на це. Але ми можемо запропонувати їм підтримку. Ми поруч протягом усього шляху», — пояснює Тесфайє.
Більше інформації тут: інстаграм
3. Zmina: Документування військових злочинів
Після жахливих кадрів із Бучі, які облетіли світ, стало зрозуміло, що Росія вчиняє воєнні злочини в Україні. Але в хаосі поточних конфліктів багато чого залишається безкарним через відсутність можливостей і доступу для документування злочинів проти людяності, а потім для притягнення злочинців до відповідальності. І саме цим займається ZMINA. Організація існує з 2012 року, тож цього року вона відзначила свій 10-річний ювілей. Після початку російської агресії проти України ZMINA разом із 30 іншими неурядовими організаціями заснували коаліцію «Україна. П’ята ранку / Ukraine 5 AM Coalition», яка займається документуванням воєнних злочинів і має на меті захистити жертв збройної російської агресії та притягнути вище керівництво Росії і безпосередньо злочинців до відповідальності. На початку грудня члени коаліції «Україна. П’ята ранку» зустрілися з представниками Міжнародного кримінального суду в Гаазі в Нідерландах, щоб обговорити способи притягнення російських лідерів до відповідальності. Команда з 35 співробітників(-ниць) і 5 волонтерів(-ок) документує випадки зникнення людей та інші напади на громадянське суспільство в Україні, надає екстрену допомогу та допомагає з переселенням правозахисникам(-цям), громадським активістам(-кам) і журналістам(-кам) в Україні.
Тетяна Печончик, засновниця ZMINA, пояснює: «Ми здійснюємо різні види документування: збираємо та перевіряємо інформацію з відкритих джерел, проводимо інтерв’ю зі свідками і потерпілими, виїжджаємо у звільнені від російської окупації регіони для збору доказів на місцях».
Заходи, організовані НУО, допомагають уявити масштаби війни. Наприклад, у жовтні 2022 року в Одесі відбулася фотовиставка «Війна ще не закінчилася», присвячена переслідуваним, ув’язненим чи вбитим українським журналістам(- кам). Окрім фінансової підтримки, ви також можете допомогти цій НУО з перекладом їхньої роботи різними мовами та її розповсюдженням. Більше інформації тут: посилання
4. We Support LGBTQ Ukraine Fund
Традиційна вишиванка на добру справу Ви шукаєте креативний подарунок, який також допоможе зробити добру справу? Тоді в Андрія Кушніра є для вас ідея. За його власними словами, Кушнір є «гордим квір-українцем-канадцем», який заснував фонд We Support LGBTQ Ukraine Fund у квітні 2022 року.
«На початку загарбницької війни я в основному використовував свої соціальні мережі і свій професійний досвід театрального діяча, щоб привернути увагу до спільноти в Україні», — каже Андрій Кушнір, засновник We Support LGBTQ Ukraine Fund.
Люди в Канаді, за його словами, були готові жертвувати гроші Україні після російського вторгнення в лютому, хоча вони не були впевнені, куди жертвувати і на що. Щоб об’єднати пожертви, він придумав ідею вишити традиційні українські орнаменти в яскравих кольорах веселки на футболках або толстовках, а потім продавати їх на Etsy. На звороті над прапором України написано: «Свобода — наша традиція». Дизайн був створений квір-командою. Наразі Кушнір працює з 4 іншими волонтерами, але на таких великих заходах, як Toronto Pride, Кушнір каже, що кілька десятків волонтерів допомагають продавати футболки та збирати пожертви. Виручені кошти спрямовуються до семи різних неурядових організацій в Україні, які зокрема забезпечують спільноту основними ліками. Наприклад, це препарати для антиретровірусної терапії при ВІЛ-інфекції або препарати для гормональної терапії для транс-людей. На цей момент проєкт зібрав близько 100 000 канадських доларів від 650 донорів. Etsy-магазин Андрія Кушніра.
5. Викриття російської пропаганди
Вибори в США, пандемія та російське вторгнення в Україну дуже чітко показали одне: війни також увійшли в епоху цифрових технологій. Фальшиві новини та пропаганда суттєво впливають на суспільну думку, а битви в Інтернеті мають реальні наслідки. У 2009 році був заснований "Центр медіареформи". StopFake, який проводить семінари з розвінчання фейкових новин і документів та публікує випадки поширення фейкових новин в Україні, починався як волонтерський проєкт, але незабаром стало зрозуміло, що його потрібно інституціоналізувати. Тож StopFake зареєстрували в Центрі медіареформи. Наразі флагманський проєкт доступний 13 мовами. StopFake був заснований, коли Росія вторглася в Крим, через появу величезної кількості фейкових новин про Україну. На сайті StopFake користувачі можуть знайти приклади російської пропаганди, які там розвінчуються. Наприклад, повідомлення про те, що херсонці скаржилися британським ЗМІ на погіршення умов життя після звільнення Україною. посилання
Цей матеріал підготовлено в рамках проєкту “Writing For Diversity” за підтримки “Програми Східного партнерства” Федерального міністерства закордонних справ Німеччини
