Люди ненавидять один одного, тому що вони бояться один одного; бояться, бо нічого один про одного не знають; не знають, бо не спілкуються, а не можуть спілкуватися, тому що розділені. 

Мартін Лютер Кінг

«Школа Рівності з питань ЛГБТ*» – це п’ять днів не просто навчання, але інтенсивної праці над собою, власними сумнівами, а ще – атмосфера приязні, затишку та можливість насправді пізнати ЛГБТ, аби не терзати себе здогадками.

На Школі, яка відбувалася 6-10 липня в Одесі, було аж шість «живих книг» – представників та представниць ЛГБТ-спільноти, які погодилися відповісти на питання від психологів з усієї України.

Серед них було чотири хлопця-геї, пансексуалка** та асексуалка***. Але, як відомо, це не визначає людину повністю, тому розповім кілька цікавинок: один з хлопців влаштував нам конкурси для прощальної вечірки, інший – вчив танцювати та пояснював лінії на руці, робив презентації фотографій по кілька годин, коли всі розважалися, ще один – розповідав про тонкощі езотерики та відповідав на найбільш незручні питання від мене вночі на пляжі, а ще один – розповів, що таке танці в стилі «гоу-гоу» та порадив веселі пісні. Вони такі гармонійні та зрілі, хоча наймолодшому всього 17, найстаршому – 26. І професії також зовсім різноманітні: від бариста до інженера. Із захоплень: від написання віршів та створення мандал до випічки та прав людини.

Була з нами пансексуалка: тендітна, внутрішньо світла, усміхнена та трохи сором’язлива дівчина, яка малює неймовірні малюнки та збирається стати психологинею. У вільний час вона з подругою вже почитує дядечка Фройда. Її подруга – також «жива книга» нашої Школи: мудра та співчутлива, має вельми цікаві та обґрунтовані переконання та проникливий погляд. Ця дівчина також збирається вступати на психологію та є асексуалкою, але чи це настільки важливо після того, як Ви зрозуміли, настільки неповторні ці особистості?

«Це мій перший досвід в якості «живої книги». Нам запропонували взяти участь, бо ми з подругою є волонтерками та ведемо літературний клуб в «Гендер Зед». Найтяжче в тому, аби бути «живою книгою» – це відкриватися людям та відповідати на всі їх питання. Намагаюся це робити. Здається, я навіть не пропустила без відповіді жодне питання від групи, адже, все-таки, люди будуть працювати в цій сфері і їм потрібна інформація. Це було нелегко. Я і так мало спілкуюся з людьми, а в такій кількості… тим більше. Відкриватися – це доволі складно, проте в малих групах мені відкриватися простіше».

М., одна з «живих книг», пансексуалка, 16 років.

 

«Я став «живою книгою», тому що мені хотілося доносити важливу інформацію щодо ЛГБТ правильно, щоб кожен міг її зрозуміти. Я хочу допомогти іншим розібратися в складних питаннях з цієї тематики».

Д., 17 років, гей

«Це мій другий досвід бути «живою книгою». Я страшенно нервувала перший раз… Але все пройшло дуже добре. По чому я це визначила? Після першої розмови зі мною в якості «живої книги» люди підходили, запитували щось, обіймали… Тоді мені щойно виповнилося 16.

Найтяжче в тому, аби бути «живою книгою» – це вироблення терпимості до нетолерантних людей. Загалом, я можу відповісти на буде-яке питання, якщо маю в цьому досвід.

Порада для психологів: мені хотілося б попросити учасників Школи, щоб вони використовували отримані знання. Відноситися до ЛГБТ-людини як до людини, ставити орієнтацію на другий план, тому що допомагають психологи не орієнтації… а людині!

Люди, вирішуйте все словами, без жертв. Тому що це – людські життя, це найцінніше, що є на Землі!»

 А., 16 років, асексуальна дівчина

Саме ці люди допомогли перетворити Школу для психологів у сім’ю, де можна прийти, попрохати, щоб тебе обійняли – і тебе приймуть, притулять до себе та розкажуть щось смішне. Тебе не осудять за зовнішній вигляд чи надмірну кількість питань. Обіймуть, дадуть відповіді, придумають спільні жарти, коли комфорт перебування разом сягне кульмінації.

Потім, звичайно, було слізне прощання на вокзалі та цілком щирі «я за тобою сумуватиму», бо тут жилося серцями, а вони чутливі. Як казав Антуан де Сент-Екзюпері: «Добре бачить тільки серце. Найголовнішого очима не побачиш». Дякую.

«Для мене, як для професіонала, було важливо спостерігати за учасниками та динамікою групи. Матеріал цікавив менш за все, бо знання вже були.

Люди відкривалися та закривалися від теми, від інших людей – і це було важливо. Важлива атмосфера, яку створювали чи так і не змогли створити тренери.

Цінним був досвід зустрічей та спілкування з учасниками групи. Також був цікавим досвід інших спеціалістів, їх фантазії про те, що могла б існувати якась інша, унікальна методика для роботи з представниками ЛГБТ».

Надія, психолог, м. Запоріжжя

«В Школі найбільш пам’ятним для мене стало спілкування з «живими книгами», тому що мені вдалося відчути та зрозуміти їх глибокий внутрішній світ, їх переживання, їх життя і можливість побачити світ їх очима.

Я, як психолог, почерпнула для себе цінну інформацію, обговорюючи в групах, як працювати з представниками ЛГБТ. Це безцінний досвід, за який я вдячна організаторам «Гендер Зед»».

Ірина, психолог, м. Запоріжжя

«Важливим для мене була навчальна частина. Я отримала нові знання, тому зможу написати лекцію для своїх курсантів (заучів та педагогів- організаторів)».

Наталія, психолог, м. Черкаси

«В моєму житті було багато тренінгів, конференцій та фестивалів, але цей захід став для мене найбільш потужним по всім параметрам: тема, подача матеріалу, організація самої Школи. Все було дуже класно, по-домашньому і так не хотілося їхати назад.

Тема тренінгу дуже делікатна, але, одночасно, важлива та необхідна в нашому суспільстві. Це чудово, що подібні тренінги допомагають позбавитися від своїх обмежуючих переконань, побачити в інших, таких самих людей, як ти, побачити перш за все ЛЮДИНУ!»

Наталія, психолог, м. Запоріжжя

Авторка:

Марта Приріз, учасниця “Школи Рівності з питань ЛГБТ”

 

Для довідки:

* ЛГБТ – абревіатура для позначення спільноти геїв, лесбійок, бісексуальних людей та трастгендерів

** Пансексуальність – термін, що використовується для самовизначення людей, які відчувають романтичний та сексуальний потяг до людей незалежно від біологічної статі та гендерної ідентичності. Тобто для пансексуалів та пасексуалок важливі лише особистісні якості людини, а стать, сексуальна орієнтація чи гендерна ідентичність не грають жодної ролі.

*** Асексуальність – визначення або самовизначення людей, які або не мають статевого потягу, або виявляють низьке зацікавлення у сексуальних відносинах.