Росія намагається знищити Україну − матеріально та ідейно. Україна дає відсіч. Поки українська армія захищає свою землю, культуру та народ, в українському суспільстві відбувається, мабуть, історична зміна: ЛГБТК-люди відчувають дедалі більше прийняття.

Авторка: Peggy Lohse

«Ми всі травмовані цим лайном, але на нас лежить велика відповідальність!» Анна Шаригіна залишилася в Харкові зі своєю партнеркою, батьками, собакою та котами, хоча місто щодня обстрілюють. У вересні вони навіть відсвяткували KharkivPride демонстрацією в метро та флешмобом на підтримку одностатевих шлюбів у Харкові. Без поліцейської охорони і без
нападів з боку населення. Війна Росії проти України змінює все, у тому числі для ЛГБТК- спільноти.

Після Євромайдану в 2014 році по всій країні зросла кількість організацій у сфері прав людини, жінок і ЛГБТК-людей. Були запущені освітні програми для медичного персоналу, поліції, працівників і працівниць засобів масової інформації, вчителів і вчительок, часто за
фінансової підтримки західних країн. Законопроєкти про злочини на ґрунті ненависті та про «шлюб для всіх» були написані та відхилені. Були облаштовані квір-дружні простори, кабінети лікарів та шелтери для жертв домашнього насильства, але вони неодноразово піддавалися нападам з боку радикальних правих груп.

Нові виклики для квір-активізму

З лютого 2022 року саморозуміння та зобов’язання квір-НУО також змінюються через війну. Вони організовують нові притулки для квір-біженців із зон бойових дій від Львова до Дніпра, у Чернівцях, Одесі та Києві. Вони збирають гроші для мирних жителів і військових частин. Деякі квіри звітують на фронті, інші організовують підтримку в тилу. «Через війну наша ідентичність як українців і українок стала набагато сильнішою, ніж як квір-людей», — каже Едвард Різ із КиївПрайду. Кілька місяців Різ провів у Північній Європі, а восени повернувся до Києва. Під час воєнного стану в Україні заборонено проведення великих демонстрацій. Тому КиївПрайд 2022 став частиною Marsz równości у Варшаві, Прайду в Мюнхені, Копенгагені та інших містах. Останніми роками Київ Прайди все ще доводилося охороняти чималими силами поліції, учасників евакуювали додатковими потягами метро, щоб уникнути так званих «сафарі» полювань з боку правих радикалів. Цього воєнного року в День Прайду райдужні та українські прапори кружляли на стихійній вуличній вечірці на Подолі в Києві. Як пізніше у Харкові – без поліцейської охорони, без нападів. «Звичайно, ми, квіри, тепер також скрізь вимагаємо: #ArmUkraineNow (укр.: надайте Україні зброю негайно), тому що військова оборона — це єдиний спосіб для нас перемогти та закінчити цю війну», — каже Різ. А там, де ця зброя потрібна на практиці, вже дев’ять місяців перебуває Олександр Жуган. 25 лютого актор разом зі своїм небінарним партнером записався безпосередньо до Територіальної оборони – добровольчого формування Збройних сил України.

Дискримінація в армії існує, але не є «ані системною, ані масовою»

До війни у пари був негативний досвід; у 2021 році в Києві на них напали з перцевим балончиком. Жуган каже, що в армії зустрічав і людей із націоналістичних організацій. «Але вони бачать, як ми боремося, поважають нас за це». Коли в квітні партнери прийшли служити на південний фронт, командир сказав їм: «Головне бути хорошим солдатом. Тоді неважливо, кого ти любиш».

Загалом становище квір-людей в Україні покращується. Чи то не дивлячись на російську війну, чи то через неї: більше камінг-аутів в армії, більше визнання в суспільстві. У травні дослідження Київського міжнародного інституту соціології (КМІС) та ГО «Наш світ» 1 показало, що більше половини респондентів (57,6%) позитивно або принаймні байдуже ставляться до ЛГБТК-людей. З 2016 року 2 згода з тим, що ЛГБТК-люди повинні мати рівні права, зросла майже вдвічі — до 63,7%. «Нам дуже пощастило!» — каже Жуган, бо у знайомих був і негативний досвід. У листопадовому звіті «Наш Світ» 3 дискримінація в українській армії названа найбільшою трудністю сьогодення, разом із виїздом за кордон для транс*людей та ВІЛ-позитивних людей. З 24 лютого по 31 жовтня НУО задокументувала загалом 74 порушення прав людини через сексуальну орієнтацію чи гендерну ідентичність, 60 з яких були пов’язані з військовою сферою. Водночас у звіті наголошується, що ці інциденти не є ані системними, ані масовими, і керівництво здебільшого реагує належним чином.

Наступний крок: цивільне партнерство

Однак більш нагальною для квірів в армії є необхідність юридичного сімейного статусу. Дотепер вони не мали змоги отримати інформацію або поховати тіло в разі загибелі партнера. У травні ЛГБТК-спільнота була здивована петицією 4 із закликом до легалізації одностатевих шлюбів. В обґрунтуванні було сказано: «Хай люди однієї статі отримають можливість створити сім’ю й мати офіційний документ, що підтвердить це». За кілька днів було зібрано 25 тисяч підписів, які зобов’язали Офіс Президента Володимира Зеленського дати відповідь.

Тим часом наприкінці червня Україна офіційно стала країною-кандидатом на вступ до ЄС, ратифікувала Стамбульську конвенцію про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству. Як зазначено в звіті «Наш світ», це також свідчить про «значне зниження впливу ультраконсервативних українських церков на державну владу й особливо на депутатів Верховної Ради». Промінь надії також і для прав ЛГБТК-людей.

Президент Зеленський відповів на петицію конструктивно: конституція дійсно передбачає шлюб між чоловіком і жінкою, і конституція не може бути змінена в умовах воєнного стану. Втім, ще є можливість цивільного партнерства, і зараз уряд має розробити для цього законопроєкт. ЛГБТК-НУО зараз продовжують інформаційні кампанії, а нові квір-активісти й активістки консультують Уповноваженого Верховної Ради з прав людини. Жуган, Різ, Шаригіна – всі вони з гордістю звітують про ці результати. Щоб уникнути негативної реакції в майбутньому, зараз важливо це: «Ми, квіри, маємо бути якомога більш видимими. Тому що зараз усі бачать: квірфобія — це Росія!»

Цей матеріал підготовлено в рамках проєкту “Writing For Diversity” за підтримки “Програми Східного партнерства” Федерального міністерства закордонних справ Німеччини