Кілька тисяч чилійців вийшли на вулиці столиці, Сантьяго, минулої суботи, вимагаючи «поваги до сексуальної різноманітності». Захід, який проводиться щороку, у Чілі має особливу мету – об’єднати різні ЛГБТ-організації задля спільної мети, пише teleSUR.
Марш почався на Площі Італії та завершився біля стін президентського палацу в Ла-Монеда. Деякі учасники вдяглися у повсякденний одяг, інші ж вподобали яскраві костюми, втім, всі вони несли прапори ЛГБТ-руху та транспоранти.
“Ми тут, щоб вимагати поваги до нашої ідентичності, за свої права, за наші родини. Ми тільки починаємо ставати видимими, і нам ще належить пройти довгий шлях”, – сказав Луїс Ларраін, президент Фонду Рівності.
Незадовго до цього маршу, на початку жовтня, чилійський Сенат схвалив доволі прогресивне законодавство. Відомий як «Угода про проживання парою» («Couple Life Agreement»), новий закон надає юридичну вагу цивільним шлюбам як для гетеросексуальних, так само й для гомосексуальних пар. Але дане нововведення ще очікує схвалення в Палаті депутатів. На відміну від Чілі, повноцінні одностатеві шлюби вже легалізовано в сусідніх Аргентині, Уругваї та Бразилії.
“Ми вважаємо, що ми відстаємо. Наші сусіди, в тому числі Аргентина, Бразилія та Уругвай вже мають рівність шлюбу. Ми ж лише зараз обговорюємо законодавство для цивільних союзів», – зауважив Луїс Ларраін .
Активіст також закликав католицьку церкву переглянути свою позицію щодо одностатевих пар.
“Катехізис Католицької Церкви говорить, що геї та лесбійки мають залишатися самотніми назавжди. Вони нав’язують безшлюбність на нас», – додав він.
У організації маршу окрім ЛГ-огранізацій також взяли участь вісім місцевих спільнот, діяльність яких спрямована на забезпечення ґендерного розмаїття. Емма де Рамон, представниця Фронту сексуальної різноманітності, підкреслила важливість заходу, наголосивши на необхідності більш глибокого порозуміння для тих, хто не тільки «іншої сексуальної орієнтації, але й відрізняється за ґендерною ідентичністю”.
Між тим, транссексуальність й досі вважається психічним захворюванням згідно з думкою Всесвітньої організації охорони здоров’я.
Один з протестуючих, відомий у Чілі Т-активіст Франко Фуйка, висловив розчарування з приводу такого позначення транссексуальності. “Ми йдемо тут сьогодні, 18 жовтня, аби домогтися транс-тотожності від влади та суспільства. Як транссексуали, ми відносимося до категорії психічно хворих за те, хто ми є”, – сказав Франко Фуйка.
Тривалий у часі марш привернув велику увагу громадськості та минувся без сутичок та провокацій.
