Незважаючи на те, що гомосексуальність у Молдові є офіційно легальною, ситуація для ЛГБТ-спільноти в невеликій країні, розташованій між Румунією та Україною на пострадянському просторі, є складною. Мова ворожнечі під час виборчих кампаній, а також вплив консервативної Російської православної церкви особливо ускладнюють життя ЛГБТ-людей.
[ Англомовну версію цієї статті можна знайти за лінком]
Анастасія Данілова – ЛГБТК-активістка та виконавча директорка Інформаційного центру GenderDoc-M в Кишиневі. GenderDoc-M – єдина в Молдові організація, яка займається правами ЛГБТ. Вона була заснована в 1998 році, що робить її однією з найстаріших і найбільших ЛГБТ-організацій на пострадянському просторі. «Ми інформуємо людей про проблеми ЛГБТ та збираємо випадки дискримінації, – каже Данілова. – Ми також проводимо навчання та реагуємо на випадки мови ворожнечі по відношенню до ЛГБТ-людей у нашій країні». GenderDoc-M також пропонує програму охорони здоров’я, яка з одного боку зосереджена на ВІЛ/СНІДі, а з іншого – на психічному здоров’ї. Крім того, за її словами, існують також групи підтримки ЛГБТ-людей та членів сімей ЛГБТ-людей.
Гомосексуальність легальна
Гомосексуальність перестала бути незаконною у Молдові у 1995 році. «Однак це було не рішення Молдови, – каже Анастасія Данілова, – а вимога Ради Європи. Молдова прагнула стати її членом, і тому було вирішено декриміналізувати гомосексуальність». Однак, за її словами, це не потягнуло за собою комплексну зміну законодавства. «Тиск з боку Європейського Союзу часто є єдиним інструментом, який у нас є, – пояснює активістка. – Тому коли в Молдові дискримінують ЛГБТ-людей, ми зазвичай звертаємося до наших європейських партнерів».
Є лише три закони, які торкаються теми ЛГБТ-людей. У 2013 році набув чинності антидискримінаційний закон, але єдиний його параграф стосується переважно сфери праці. «Однак робота GenderDoc-M показала, що ми можемо використовувати цей параграф проти дискримінації і в інших сферах життя ЛГБТ-людей», – розповідає Данілова. Інший закон, за її словами, – це свобода асоціацій, який набув чинності в 2008 році. «Сексуальна орієнтація в ньому прямо не згадується, але ми використали цей параграф проти держави Молдова в 2006 році. Та лише в 2012 році ми отримали офіційне рішення Європейського суду з прав людини про те, що, заборонивши Прайд-марш, Молдова була винною в дискримінації ЛГБТ-людей», – каже активістка. Третій закон – «Право на притулок» 2009 року, в якому чітко згадується сексуальна орієнтація. Однак, за її словами, GenderDoc-M рідко згадує про це, оскільки через ситуацію в Молдові ЛГБТ-люди частіше емігрують, аніж іммігрують. «Водночас прикро, що ЛГБТ-люди змушені покидати свою країну та сім’ю, щоб нарешті бути собою».
Однак, законів щодо одностатевих шлюбів чи усиновлення немає взагалі.
Проте організація Прайдів стала можливою з 2002 року, хоча в наступні роки заходи часто скасовувалися урядом. Незважаючи на те, що на Прайд-марші присутні поліцейські, каже Данілова, це, у свою чергу, обмежує свободу пересування, а отже, і видимість ЛГБТ-спільноти. Для багатьох жителів Кишинева це робить Прайд-марш непомітним. Водночас поліція часто відмовляється фіксувати злочини на ґрунті ненависті проти ЛГБТ-людей як такі. «В офіційній статистиці в Молдові немає злочинів на ґрунті ненависті проти ЛГБТ-людей», – продовжує Анастасія.
Фото: Архів Інформаційного центру GENDERDOC-M
Штраф 20 євро за злочин на ґрунті ненависті
У Молдові протягом семи років на розгляді парламенту перебуває проект закону, який визначає, що таке злочини на ґрунті ненависті та як за них слід карати, каже Дойна Іоана Страйстеану, юристка і правозахисниця з Кишинева. За її словами, вона є єдиною серед юристів і юристок у Молдові, хто виступає за права ЛГБТ в країні. Проте політичне керівництво наразі не бачить у цьому пріоритету. Водночас щорічні звіти ЛГБТ-організації GenderDoc-M показали кількість злочинів на ґрунті ненависті. «Усвідомлення того, що злочини на ґрунті ненависті як такі не підлягають покаранню, призводить до все нових і нових атак, включаючи ЛГБТ-людей», – сказала Страйстеану. Як юристка, однак, вона розуміє, чому саме політики не ставлять цю проблему у пріоритет, сказала вона. «Ми знаходимося в центрі виборчої кампанії».
За її словами, як адвокатка, яка також представляє ЛГБТ-людей під час супроводу кейсів, пов’язаних зі злочинами на ґрунті ненависті, вона використовує те, що має. «Наприклад, я маю можливість – навіть незважаючи на те, що злочини на ґрунті ненависті як такі не закріплені в законі – просити збільшити покарання, якщо стане зрозуміло, що злочин був мотивований виключно сексуальною орієнтацією особи, яка постраждала». Можна розглядати аспект ненависті в кримінальному переслідуванні, сказала вона. Однак, за її словами, це стосується лише чотирьох складових: етнічної приналежності, соціального становища, національності та релігії. Це не розповсюджується на сексуальну орієнтацію.
Також є пункт, який криміналізує дискримінацію.
За її словами, вона це використала проти радикальної російської анти-ЛГБТ-групи «Оккупай-педофіляй», яка також базується у великих містах Молдови. Використовуючи мобільні додатки для знайомств та інтернет, за її словами, група запрошувала геїв на побачення, щоб нападати та бити їх. У місті Бельці група з близько 20 молодих людей напала на її клієнта, зняла акти насильства на відео, а потім опублікувала їх в інтернеті. На основі цих кадрів можна було ідентифікувати всіх причетних, але обвинувальних вироків досі не було, оскільки, за деякими винятками, всі нападники були у віці до 16 років. Кілька осіб у віці 17 років були засуджені до кількох років позбавлення волі з випробувальним терміном.
Хоча в Молдові було доведено десять випадків злочинів на ґрунті ненависті проти ЛГБТ-людей, це був єдиний випадок, який призвів до вироку, – продовжує Страйстеану. За її словами, це було у 2016-17 році. У всіх інших випадках, за її словами, у розслідуванні кримінальної справи було відмовлено. Страйстеану передала би ці справи до Європейського суду з прав людини.
Крім того, у Бельцях був випадок, коли на вулиці невідомий вдарив чоловіка в обличчя. Підставою для цього, за словами юристки, стало те, що потерпілого бачили в інтернеті з коментарем, що він гей. Зловмисника оштрафували на 20 евро.
Політики використовують упередження, щоб маніпулювати
«Соціальна ситуація в Молдові дуже складна, – каже Данілова, – тому що в суспільстві існує багато упереджень щодо ЛГБТ-людей, що дуже часто використовують політики для маніпулювання громадською думкою». Адвокатка Дойна Іоана Страйстеану також це підтверджує. «Громадська думка чітко свідчить про те, що люди вважають ЛГБТ-людей поганими. Наприклад, багато хто не хоче жити поруч з ними, є багато випадків неприйняття геїв чи лесбійок у своїй родині. Ця ненависть систематично насаджується людям політичними партіями». Ось чому GenderDoc-M також пропонує юридичну гарячу лінію, де ЛГБТ-люди можуть обговорити злочини на ґрунті ненависті чи погрози та можливі наслідки з Дойною Іоаною Страйстеану, сказала вона. Також немає ніякого спеціального навчання для студентів-медиків або поліцейських стосовно важливих проблем ЛГБТ. Genderdoc-M – єдина організація в Молдові, яка надає інформацію з питань ЛГБТ. Опитування населення 2008 і 2016 років показали, що 85 і 78 відсотків відповідно взагалі не визнають гомосексуальність як таку. Однак, за її словами, інше дослідження показало, що одна третина населення вважає, що ЛГБТ-людей не повинно існувати. «Ми дуже задоволені цією цифрою, – каже Данілова, – бо в порівнянні з попередніми роками це прогрес. Ми також віримо, що через десять років цифра буде зовсім іншою». Це також, каже активістка, пов’язано з тим, що суспільство Молдови є дуже консервативним і традиційним, чим часто користуються політики. «Нас звинувачують у тому, що ми намагаємося принести до Молдови західні цінності, які, на думку наших опонентів, суперечать нашим традиційним сімейним цінностям».
Фото: Архів Інформаційного центру GENDERDOC-M
«Мова ворожнечі проти ЛГБТ-людей набирає обертів, особливо в передвиборчий період», – каже Данілова. У 2018 році, за її словами, ЛГБТ-люди стали групою, яка отримала найбільшу кількість коментарів ворожнечі. Однак у 2020 році це були жінки загалом. На нинішніх виборах, за її словами, Соціалістична партія оголосила, що буде визнавати будь-яку публічну інформацію про гомосексуальність як пропаганду, за яку передбачена кримінальна відповідальність. Крім того, партія хоче ще більше посилити конституцію Молдови шляхом формулювання, що тільки чоловік може бути батьком, а тільки жінка – матір’ю. Також буде чітко зазначено, що шлюб між двома особами однієї статі заборонений.
Крім того, церква активно залучена до місцевої політики, сказала вона. «Навіть буває, що вони публічно закликають до виборів гомофобних кандидатів», – сказала Данілова.
Підлітки влаштовують заходи в школах
«Статеве виховання взагалі відсутнє в багатьох школах Молдови, – каже Анастасія, – а інформації про різноманітність – тим більше». Вона каже, що були спроби додати статеве виховання до навчальної програми – навіть без згадок про ЛГБТ – але це було неможливо проштовхнути в умовах спротиву церкви та батьків. GenderDoc-M також працює над програмою проти шкільного булінгу, хоча це також не виключно для ЛГБТ, каже активістка. Однак, за її словами, втілити це було можливим лише для підлітків вікової групи від 14 років у загальноосвітніх школах. У GenderDoc-M є група підтримки ЛГБТ-підлітків, але це також виняток, оскільки відповідальний психолог має ліцензію на цю вікову категорію. Але загалом, через Міністерство освіти неможливо розглянути жодну тему ЛГБТ у школах.
Однак є винятки. Наприклад, Олександра Йорга, учениця з Кишинева, каже: «Я дуже рада, що в моїй школі були спеціальні заходи з виховання толерантності до ЛГБТ-людей. Тому що моя школа йде лише з 10-го по 12-й клас, і тому ми змогли все самі організувати, щоб міністерство чи батьки нічого не сказали». Вона також сказала, що познайомилася з багатьма ЛГБТ-підлітками цього року. «Я не думаю, що раніше було покоління з більшою кількістю підлітків, які б відкрито заявляли про свою сексуальну орієнтацію. Ось чому так важливо проводити подібні заходи, і я хотіла би, щоб ми змогли змусити міністерство включити тему ЛГБТ у шкільну освіту». Це підтверджує і Анастасія Данілова: «Мене дуже вразило, наскільки сміливі ЛГБТ-підлітки в Молдові. Вони самі організовують акції у своїх школах. Це чудово».
Тож, як і в багатьох країнах, у Молдові є надія, що наступні покоління виявляться більш толерантними та ліберальними, і соціальні мережі та поп-культура, безумовно, зроблять свій внесок у це.
Сара Текат
Німецька журналістка, фрилансерка, живе в Амстердамі
Цей матеріал підготовлено в рамках проєкту “Writing For Diversity” за підтримки “Програми Східного партнерства” Федерального міністерства закордонних справ Німеччини
