З 4 по 6 листопада на одному з майданчиків міста Запоріжжя пройшов триденний тренінг «Школа Толерантності з питань ЛГБТ» для практикуючих медійників та медійниць та студентства факультетів журналістики.

Організаторами тренінгу традиційно виступили Запорізький обласний благодійний фонд «Гендер Зед» спільно з громадською організацією «Спілка молодих незалежних журналістів». Вагому підтримку у проведенні заходу надав німецький Фонд «Пам’ять, відповідальність, майбутнє».

До участі у тренінгу долучилися як жителі та жительки Запорізької області, а так само й інших куточків України — Кіровоградщини, Донеччини, Львівщини, Сумщини, Рівненщини, Вінниччини та Київщини.

У програмі тренінгу учасників та учасниць очікувало збалансоване поєднання як теоретичних студій, так і практичних завдань на такі теми, як: базова інформація стосовно ЛГБТ; стереотипи щодо представників та представниць ЛГБТ; роль ЗМІ у формуванні образу гомосексуалів/гомосексуалок та трансгендерів/трансгендерок; проблема гомофобії та мови ненависті у медіа; науковий погляд на гомосексуальність та трансгендерність.

Особливістю цієї «Школи» стало фахове завдання: учасники та учасниці тренінгу проводили опитування просто неба на центральних вулицях Запоріжжя. Метою цього опитування було з’ясувати, як багато перехожих мають ЛГБТ-друзів чи близьких, а також включало низку інших питань. Результати цього опитування подані у формі інфографіки нижче.

По завершенні тренінгу дехто з учасниць поділився враженнями від «Школи» у соцмережах.

«Воспринимая себя как достаточно толератного человека, я всегда в душе осознавала наличие неких тем, которые мой мозг не до конца принимает и понимает», — пише Ірина. — «Мне кажется, что при любой ситуации, когда чувствуешь изменения внутри себя , нужно делать конкретные выводы. Итак, мои таковы. Во-первых, для меня наконец на абсолютно понятно, что гетеро- и гомосексуальность — это не выбор. Это то, каким человек рождается. Во-вторых, нельзя относиться к гомосексуалам нейтрально. Это невозможно. Есть два варианта. Или восприятие людей равными, но понимание, что каждый по-своему индивидуален. Либо отрицание права человека на индивидуальность. В-третьих, то бы что не говорил, но не существует пропаганды гомосексуальности как таковой. Есть акции, люди, материалы, события, которые помогают другим понять себя. Не более. И наконец, благодаря элементарному опросу прохожих, я поняла, что была намного более плохого мнения о нас, украинцах, в плане толерантности. Наши люди оказались во многом готовыми к принятию своих друзей/родных/детей такими, какие они есть. Спасибо Запорожью за это».

«Дуже рідко трапляються тренінги, де збирається настільки неймовірна команда. А ще рідше ті, які захоплюють від першої хвилинки і не відпускають», — пише Олена. — «Я дуже вдячна всім, хто створив це маленьке триденне диво. Ви ті, хто вкладає всю душу в те, щоб зробити наш світ кращим. Ви вчите нас толерантності і справжній любові до тих, хто нас оточує. Адже любов, добро, талант не залежать від релігійних вподобань, раси, сексуальної орієнтації, ваги чи зросту. Світ прекрасний в своїй різноманітності і дякую вам за те, що ви вчите цьому людей».

p