Те, що у класі є лесбійка, вчителька сумської школи повідомила всім на батьківських зборах. Потім одна з мам розповіла про це cвоєму синові, а той прийшов у клас і почав глузувати з дівчинки.
– Так а що, правда лесбійка?, – запитаєте ви.
Аутинг, тобто розкриття сексуальної орієнтації, стався. І навіть якщо це було просто глузування, то дитині все одно довелося змінити школу, пише Трибуна.
Зараз ми розуміємо, що несемо повну відповідальність за конфіденційність особи. Ми не будемо розкривати подробиці.
Ця ситуація просто ще раз доводить, що ніхто не захищений від втручання в особисте. І не важливо, 16 тобі років чи 48.
Ми звернулися за коментарями та поглядами до експертів та активістів. Вони розказали, що робити в ситуації, коли дитині влаштували аутинг і без дозволу розкрили її орієнтацію.
Є таке поняття як “аутинг, тобто публічне розголошення інформації про сексуальну орієнтацію або ґендерну ідентичність людини без його або її згоди”. Аутинг в школі є неприпустимим стосовно дітей, які навчаються, вчителів, які проводять навчання. У своєму листі від 11 жовтня 2017 року МОН України підкреслило, що вважає одним з ключових завдань сучасної школи – формування в учнів фундаментальних цінностей демократії та зокрема толерантності. Я вважаю, що наразі батьки мають вимагати незалежного розслідування, і якщо вчитель чи вчителька розголосили цю інформацію, поводили себе некоректно, підбурювали дітей до дискримінації, то людина, яка це зробила, має бути притягнута до дисциплінарної відповідальності та пройти тренінг з питань толерантності. Також потрібно звернутися в міське управління освіти з заявою, з копією на Міністерство освіти України, – говорить правозахисниця Єлизавета Кузьменко.
Те, що у Сумах немає громадських організацій, які захищають права ЛГБТ – це факт. Звернутися за консультацією чи допомогою, за великим рахунком, ні до кого.
Перше, на що я звертаю увагу як громадська активістка? Мабуть, те, що у Сумах немає видимих ЛГБТ-активістів та активісток, до яких могла б звернутися сім’я дівчини або вчителька за консультацією. Мені здається, це є ще одним аргументом для жителів та жительок Сумщини щодо того, чи є громада інкюзивною та дружньою до різноманіття людей.
Очевидно, що випадок булінгу (ред.прим. – цькування) жахливий і дуже стресовий для батьків і дівчини. Я пам’ятаю, що у виші, де я вчилася, була дівчина і хлопець, які виявляли гомосексуальну поведінку. І особисто я інколи виявляла до них негативне ставлення. Чому? Бо гомофобія в ті часи була must have. Особисто мені ті люди нічого поганого не робили, і мені зараз соромно за ту поведінку. Але тоді я нічого не думала про почуття інших – я намагалася бути в тренді серед однолітків.
Я думаю, що те, над чим всі ми маємо працювати – щоб гомофобія, зокрема, лесбофобія, засуджувалися на рівні суспільної думки. Щоб діти розділяли цінності відкритого суспільства замість того, щоб переслідувати інакших.
Що я би робила для своєї дитини? Мабуть, я із прикрістю повідомила би їй, що ненависть до інакших поки є традицією нашого суспільства. І в таких умовах ми повинні виборювати наше право бути собою. І сказала б, що це вимагатиме від неї спокою та наполегливості. І ще я сказала би, що підтримаю її таку, яка вона є, бо я ж її мати і маю до неї силу-силенну необумовленої любові, – Анна Шаригіна, віце-президентка ГО “Харківське Жіноче Об’єднання “Сфера”, мати.
Якщо аутинг стався, то захистити дитину можна на рівні офіційних звернень та скарг.
Сексуальна орієнтація, звичайно ж, не є темою для батьківських зборів. Більше того, це шлях до провокування булінгу, а значить і дискримінації. Загалом, на вчительку можна скаржитися. На місці батьків, я би спочатку написала скаргу Омбудсмену та Уповноваженій з ґендерної політики, але вказувала б, що важливо дотриматися конфіденційності. Також можна написати скаргу Уповноваженому з прав дитини Миколі Кулебі, – говорить Марія Ясеновська, президент Харківської обласної фундації Громадська Альтернатива.
Проте важливо надати й психологічну підтримку самим батькам та підлітку. Психологи радять у кризовий момент дати дитині зрозуміти, що її підтримують та сприймають такою, якою вона є.
Найперше, що подтрібно зробити – забрати дитину з небезпечного середовища. Судячи з того, що батьки вже зробили, а саме перевели дитину в інший навчальний заклад, то вони підтримують її. Від батьків дитина повина отримати розуміння, прийняття, емоційну підтримку. Досвід, який ця дівчинка отримала, потрібно інтегрувати в життя. З цим треба жити, але не страждати. І робити це потрібно з розумінням, що це відбулося, зробити висновки, хто її підтримував, як вона з цим справлялася, що вона з цього винесла та зрозуміла, – говорить психологиня Таїсія Луцьковська.
Якщо підсумувати, то цей текст не про орієнтацію. Цей текст про “систему”, гомофобні образи та неготовість до різноманіття в школах. Гей ти чи лесбійка, контекст аутингу чи наміри розкриття орієнтації не мають значення.
Ніхто не має ні морального, ні етичного права на втручання в особисте.