Заборонити пропаганду гомосексуалізму вирішили українські парламентарії. Зразки класичної літератури, кінематографу ризикують опинитися під забороною, як такі, що пропагують гомосексуалізм. У перспективі ЛГБТ загрожує і заборона мирних зібрань, а загалом і право на самовиправдання та пояснення власної позиції. Під удар потрапляють і журналісти, і митці — закон не дає їм права навіть на нейтралітет.
2 жовтня народні обранці проголосували у першому читанні за «заборону такої пропаганди» в ЗМІ, літературі, кінематографі. Ще один провокаційний законопроект перед виборами — кажуть оглядачі. Правозахисники ж наголошують, що йдеться про відкриту дискримінацію, порушення права на свободу слова та самовираження, принцип рівності перед законом.
Як доповнення в Раді зареєстрований ще один законопроект проти пропаганди гомосексуалізму — № 10290. Він забороняє ЛГБТ проведення «масових зібрань, що має на меті… умисне покращення будь-якої позитивної інформації про гомосексуалізм».
Більшість зверне увагу саме на благі наміри авторів «8711» захистити дітей. Але про дітей у документі йдеться лише в назві. Короткого ознайомлення з текстом вистачає, щоб зрозуміти, що автори ініціативи прагнуть заборонити поширення будь-якої інформації на тему гомосексуалізму і засудити такими законодавчими положеннями гомосексуалізм як явище. За порушення закону загрожують штрафи чи тюремне ув’язнення строком до п’яти років.
«8711» передбачає зміни до низки законів: зміни до закону про захист суспільної моралі, до закону про друковані ЗМІ, закону про ТБ і радіомовлення, закону про видавничу справу, Кримінального кодексу. Витяг із пояснювальної записки:
«Деякі засоби масової інформації, всупереч інтересам суспільства і держави, формують толерантне ставлення до таких явищ як стосунки сексуального характеру осіб однієї статі…
Таким чином, свобода слова, яка лежить в основі діяльності ЗМІ, повинна бути обмежена шляхом встановлення відповідних заборон у законодавстві України. Умовами для встановлення таких заборон у законодавстві є зловживання свободою слова з боку ЗМІ».
У 1990 році гомосексуальність було виключено з Міжнародної класифікації хвороб. Україна сьогодні працює відповідно до цих стандартів. Видатні українські медики вже зробили заяви з приводу того, що гомосексуальність є варіантом норми. Серед них — професор, сексопатолог Ігор Горпинченко. Соціологічні опитування у розвинутих країнах показують, що кількість геїв чи лесбійок, складає 2-6% для чоловіків і 1-3 % для жінок.
Наукова необгрунтованість і граматичні опуси документу вже стали предметом жартів у соцмережах. Проте «За!» у першому читанні проголосували 289 депутатів.
Правозахисники запевняють, проблема ЛГБТ в Україні не надумана, але її суть цілком протилежна духові «8711». Соціологічні дослідження у звіті ГО «Наш світ» за 2010-2011 роки показують зростання гомофобії в українському суспільстві. У 2002 році рівність прав для гомосексуалів визнавало43%, а у 2011 таких було 36%. Причин декілька. По-перше, в СРСР гомосексуалів «не було»… І лиш останніми роками інформації побільшало, стали відкрито діяти громадські організації, котрі працюють з ЛГБТ. По-друге, дискримінацію на побутовому рівні підігрівають публічні акції право-радикальних організацій та провокативні заяви політиків першого ешелону.
ВСЕ КРАЩЕ ДІТЯМ!
Українським ЛГБТ до реєстрації шлюбів та всиновлення ще далеко. Наразі йдеться хоча б про те, щоб не ображали і не били на вулиці, не звільняли з роботи. Однак рівність прав для секс-меншин не може бути абстрактною, наголошують фахівці, тому і на такі питання українському суспільству прийдеться давати відповіді.
Олександр Зінченков, ГО «Наш світ»: «Я не думаю, що це найближча перспектива для українських ЛГБТ, але де-факто такі сім’ї існують. Як правило, це діти одного із партнерів. І там немає жодних проблем з дітьми, вони усі не виростають гомосексуалами… Західні дослідження показують, що виховання в ЛГБТ-сім’ї не створює жодних передумов для дитини, щоб стати гомосексуалом».
Противники «8711» заявляють, що законопроект не відповідає Конвенції про права дитини, зокрема щодо права на доступ до інформації.
Фахівці стверджують, що усвідомлення нетрадиційної сексуальної орієнтації найчастіше відбувається у період статевого дозрівання, як і усвідомлення сексуальності загалом. Питання, пов’язані із сексуальним життям, не мають бути табу в спілкуванні батьків та дітей. Навпаки, вчасно надана інформація може запобігти ранній вагітності, ризикованим статевим контактам.
Тетяна Суворова, психотерапевт: «Яскраві приклади свідомого впливу на виховання у дитини сексуальної орієнтації відсутні. Прямий вплив на свідомість дитини має психологічна атмосфера в родині з материнською гіперопікою або якщо відбулося усунення батька з батьківської ролі. І це тільки одна із гіпотез щодо походження гомосексуалізму. Приховувати від дитини існування гомосексуалізму недоречно. Батькам слід розповідати до яких наслідків можуть привести такі стосунки».
Ганна Довбах, директор з політики та партнерства Міжнародного Альянсу з ВІЛ/СНІД в Україні 3 жовтня на прес-конференції в Уніан: «Стигматизовна людина, яка почувається не такою, як всі, не матиме можливості дізнатися, що гомосексуальність є різновидом норми. Людина буде калічити своє життя, буде спиватися, мати неорганізоване статеве життя. Її можуть примусово лікувати. І щоб ви собі уявляли — це не тільки психологічне насильство, а іноді й фізичне насильство. Коли Вам показують еротичні картинки, а потім б’ють током!..»
«ЗРОБИ МИЛІСТЬ — ЗВІЛЬНИСЯ!»
З боку організованих груп гомофобія виражається брутальніше і частіше супроводжується насильством, — розповідає Олександр Зінченков. Дискримінацію на побутовому рівні розуміють як таку, що походить від звичайних людей, сімейного оточення, сусідів, на роботі. «Як сказав один начальник своєму підлеглому, коли дізнався про його нетрадиційну орієнтацію: Зроби милість — звільнися!», — наводить приклади Олександр Зінченков.
Правозахисники кажуть, у разі прийняття «8711» його просто неможливо буде виконувати, адже регламентація сексуального життя — справа непроста. У законопроекті існує термінологічна невизначеність навіть щодо того, що таке «пропаганда» та «гомосексуалізм»…
Ігор Розкладай, юрист «Інституту Медіа Права»: «Критерію, що вважати пропагандою не існує. Є аналогія з іншою статтею Кримінального кодексу, де пропаганда — публічні заклики до агресії чи розв’язання війни, а також виготовлення матеріалів із закликами до вчинення таких дій з метою їх розповсюдження…
Якщо підходити буквально, то пропаганда гомосексуалізму — це заклики до зміни орієнтації і статевих зносин. Але ми розуміємо, що такі заклики навряд чи можна десь почути. Скоріше за все автори намагаються підвести під пропаганду будь-яку публічну дію, яка зображує прояви ЛГБТ стосунків — поцілунки, сексуальні теми і таке інше».
Алла Ярошенко, директор Інституту гендерної психології: «Головна проблема, що люди плутаються у поняттях. Вони під „гомосексуальністю“ розуміють різні речі. Є гомосексуальна орієнтація, гомосексуальна поведінка, гомосексуальна ідентичність. Що вони хочуть заборонити, або пропаганду чого саме?»
ФАШИЗМ — ЦЕ ДОРОГО
Правозахисики впевнені: ЄС не закриє очі на узаконення гомофобії. 3 жовтня у Європарламенті вже засудили голосування за законопроект № 8711 як такий, що суперечить Європейській конвенції про права людини та Міжнародному пакту про громадянські права. У відповідь на ухвалення «8711» європейці можуть відкласти спрощення візового режиму на невизначений час.
«Фашизм — дорога технологія для держави. Дискримінуючи і заганяючи у гетто соціальні групи, держава втрачає творчих людей, втрачає платників податків, втрачає здорових людей», — прокоментувала Ганна Довбах, директор з політики та партнерства Міжнародного Альянсу з ВІЛ/СНІД в Україні.
Amnesty International в Україні та Human Rights Watch звернулися до голови українського парламенту з вимогою відхилити законопроект «8711».
Тетяна Мазур, виконавчий директор Amnesty International в Україні 3 жовтня на прес-конференції в Уніан: «Якщо закон буде ухвалений — то будуть позови до Європейського суду, які Україна, ймовірно, програє. Це означає чергову виплату компенсацій з державного бюджету».
Закон про заборону пропаганди гомосексуалізму заблокує державні та недержавні програми профілактики ВІЛ/СНІД.
«Для організацій, які надають соціальні послуги — це, м’яко кажучи, катастрофа. У нас не буде можливості надавати допомогу та інформацію про безпеку здоров’я людям, які практикують одностатеві стосунки», — зазначила Ганна Довбах, директор з політики та партнерства Міжнародного Альянсу з ВІЛ/СНІД в Україні.
Приклад блокування «закону про каклеп» не надихає активістів боротися так само проти «8711». Правозахисники переконані, на вуличних акціях противників криміналізації гомосексуальності буде значно менше. Тому поки неурядові організації роблять публічні звернення, роз’яснення, працюють з фракціями у Верховній раді. Деякі громадські активісти вже публічно заявили, що в разі ухвалення «8711» підуть на його демонстративне порушення.
Джерело: civicua.org
