Два вівторка цього місяця стали днями толерантності до ЛГБТ на факультеті журналістики ЗНУ. 14 та 25 листопада відбулися зустрічі із другим курсом журналістів, рекламістів та видавців на тему «Hate speech: ЛГБТ».
У рамках курсу «Журналістська етика» для цьогорічних другокурсників тепер висвітлюються теми дискримінації більш ґрунтовно. Молоді журналісти лише закінчили вивчення теми ВПО та продовжили тему толерантності, говорячи про ЛГБТ у медіа. У цьому їм допомогла розібратися працівниця Gender Z та журналістка Тіна Собко.
Розпочати розмову про важливість коректного висвітлення теми ЛГБТ допомогло відео з «Фестивалю рівності» 2017 року. Прочитавши декілька матеріалів-анонсів про захід із назвами по типу «В Запорожье пройдет фестиваль для людей разных сексуальных ориентаций» («Индустриалка»), та продивившись ролик «Громадського. Запоріжжя», де фігурують агресивно налаштовані люди. Тим самим розпочали дискусію про відповідальність журналістів у розпалені ненависті між прошарками суспільства.
Дві лекції були присвячені мові ворожнечі на ґрунті ненависті до ЛГБТ-спільноти. На першій лекції розібрали основні питання, що стосуються сексуальної орієнтації та гендерної ідентичності. Для журналістів вкрай важливо розуміти основні терміни, бо оперувати ними правильно – це точність будь-якого професіонала. Тож студенти розділили поняття складових сексуальності людини: біологічна стать, гендерна ідентичність, гендерна експресія, сексуальна орієнтація та сексуальна ідентичність. Також вивчили терміни «камін аут» та «аутінг», які активно використовують у ЗМІ. Та основною частиною лекції став розбір стереотипів та міфів щодо ЛГБТ, які є у суспільстві. Порадувало, що деякі міфи здивували молодь, бо для них це виглядало абсурдним, такий як «Гомосексуальністю можна «заразитися». Хоча у медіа можна зустріти заклики про пропаганду гомосексуальності.
Друга лекція була присвячена практичній діяльності журналістів. Другокурсники намагалися виділити основні правила при роботі із темою ЛГБТ. Особливості чи специфіки, коли пишеш про людей із гомосексуальною орієнтацією чи про трансгендерів, немає. Треба лише дотримуватися професійних стандартів та професійної етики, і тоді твій матеріал не буде нести гомофобію. До правил чутливої журналістики увійшли наступні пункти: 1) Спитайте себе, чи має значення сексуальна орієнтація людини до історії/новини? 2) Не підтримуйте стереотипи та не створюйте нові. 3) Поважайте особисту ідентичність. 4) Поважайте приватне життя. 5) Розумійтеся на термінології. 6) Приналежність до ЛГБТ – не робить людину новиною. 7) Не впевнені – спитайте. Головне правило: відчуваєш негативне відношення до ЛГБТ – не берись за матеріал. Найважливіше для фахівців слова – це коректна лексика. Бо суспільство сприймає слова медіа як еталон. Розроблений коректний словничок для кожного студента стали у нагоді при виконанні практичного завдання.
Студенткам та студентам було запропоновано розглянути декілька матеріалів, які на нашу думку, є прикладом мови ворожнечі до ЛГБТ. Командами було виділено некоректну лексику та замінено її. А також студенти представили свою концепцію тексту на таку ж тему.
