
Згідно зі світовими стандартами організації, цей показник не повинен перевищувати 2%, крім того, позитивних має бути менше 50 на 100 тис. новонароджених.
Кількість ВІЛ-позитивних новонароджених, скоротилася у країні з понад трьох тисяч наприкінці 1990-х років до 86 випадків у 2015 році. Під час попередньої перевірки ВООЗ у Таїланді в 2003 році частка виявлення ВІЛ та сифілісу у лоні матері становила 10,3% від загальної кількості випадків.
Першою країною у світі, яка виконала цей критерій Всесвітньої організації охорони здоров’я, у минулому році стала Куба.
У 2014 році у світі було зареєстровано 220 тисяч випадків ВІЛ у новонароджених. У тому ж році сифіліс став причиною майже 200 тисяч смертей при народженні та ранніх смертей новонароджених. Окрім Таїланду, проблему передачі ВІЛ і сифілісу від матері до дитини вирішила Білорусь. Вірменія вирішила цю проблему стосовно ВІЛ, а Молдова — щодо сифілісу.
“Те, що Таїланд зміг це зробити, є стимулом для інших країн світу, а також для медичної спільноти, тому що зараз вже можна припустити, що світ можна повністю позбавити від ВІЛ”, — заявив агентству AP директор південноазіатських програм ВООЗ Пунам Кетрапал.
Він нагадав, що у минулому рівень поширення ВІЛ в Таїланді був одним з найвищих у регіоні.
Таїланд зміг домогтися таких результатів у тому числі завдяки розвиненій системі допологового догляду — не лише у великих містах, а й в найбідніших селах. Майже всі вагітні у Таїланді проходять обстеження на ВІЛ. 95% ВІЛ-позитивних проходять лікування, що запобігає передачі ВІЛ дитині. Майже всі діти, народжені від ВІЛ-позитивних матерів, отримують антиретровірусні препарати.
Однак сотні тисяч жінок, які приїжджають до Таїланду на заробітки з сусідніх країн, у цій статистиці не враховані і ніякого допологового догляду на території Таїланду не проходять. Як повідомляє з Бангкока кореспондент BBC Силія Хаттон, без лікування матері ймовірність передачі ВІЛ дитині може сягати 45%. Курс лікування знижує цю ймовірність до 1%.
За приблизними підрахунками, у країні близько 2,7 млн робочих-мігрантів. Вони мають дуже обмежений доступ до системи охорони здоров’я, багато хто через мовний бар’єр і проблеми з поліцією неохоче погоджуються на тестування або лікування, повідомляє UNAIDS.
У країні з населенням 60 млн осіб близько 450 тисяч живуть з ВІЛ.