Джерело: Медуза
Навесні 2017 року Нова газета повідомила про масові переслідування геїв у Чечні, після чого тему висвітлювали й інші видання. За даними журналістів, геїв в республіці викрадають, катують і вбивають. Влада Чечні все заперечує і каже, що в республіці гомосексуалів немає. У жовтні 2017 року з’явився перший офіційний заявник про переслідування геїв в Чечні – це уродженець Омської області РФ Максим Лапунов, який провів у неофіційній в’язниці для геїв 12 днів. Коли Лапунов заявив про тортури, уповноважена з прав людиниу РФ Тетяна Москалькова заявляла, що буде сприяти розслідуванню. У листопаді 2019 року Європейський суд з прав людини комунікувати його скаргу. Медуза поговорила з Лапуновим про те, чим закінчився розгляд і чому він був змушений виїхати з Росії.
Максим Лапунов приїхав до Чечні у 2015 році працювати ведучим заходів. У березні 2017 року невідомі затримали Лапунова на вулиці в Грозному і, за його словами, відвезли в неофіційну в’язницю для геїв, розташовану в підвалі адміністративної будівлі УКР МВС по Чечні. Там його били, змушували розповідати про інших геїв і під загрозою вбивства змусили поставити відбитки пальців на зброю. Потім Лапунова змусили записати відео, де він розповідає про свою гомосексуальну орієнтацію, після чого відпустили, погрожуючи вбивством, якщо він кому-небудь розповість про те що трапилось. Лапунов звернувся до правозахисників з Комітету проти тортур і заявив про те, що трапилося в поліцію. Детальніше про історію Максима можна прочитати в цьому матеріалі Медузи.
– Чому два роки тому ви зважилися заявити про викрадення й катування відкрито, а не анонімно, як інші постраждалі?
– Головна мотивація – спробувати щось змінити. Я б хотів, щоб люди могли жити в Росії щасливо і спокійно, а не піддаватися загрозі, що їх викрадуть і будуть катувати.
– Зараз не шкодуєте, що відкрилися?
– Ні, саме тому що я спробував щось зробити. Хоча, якщо говорити прямо, то російська правоохоронна система виявилася повним лайном. Держава, яке називає себе Російською Федерацією, не захищає звичайних людей. Воно захищає тих людей.
– Тобто нормального розслідування за вашою заявою так і не було?
– Мене опитували. Була судмедекспертиза, поліграфічне дослідження. Слідчий відвідав приміщення, де мене катували, але один і без понятих. Але оглянув тільки половину приміщення – рівно до металевих дверей, за якою нас тримали. Ми оскаржували такий огляд в апеляціях, але в підсумку кримінальну справу так і не було порушено. Відмову в порушенні визнали законною – тобто сказали, що я все це вигадав.
– Ви взагалі сподівалися, що може бути інакше? Все-таки в Росії злочини проти ЛГБТ традиційно розслідуються дуже неохоче, а тут все ще й відбувається в Чечні.
– У мене була надія на це. Але, схоже, чеченським владі в Росії видано повний карт-бланш на усе.
– Тетяна Москалькова заявляла, що бачить в вашому випадку всі підстави для порушення кримінальної справи, і намагалася цьому сприяти. Чому не вийшло?
– Точно я не можу цього знати. Думаю, що у неї просто не було інструментів, щоб вплинути на ситуацію. Але дякую їй, що хоча б щось намагалася зробити. Просто, мабуть, з самого верху була спущена команда спустити все на гальмах.
– Коли вас відпускали з в’язниці для геїв, вам погрожували вбивством в разі, якщо ви заговорите про те, що трапилося. Як все було після того, як ви відкрито розповіли про все?
– Так, коли відпускали, мені сказали, що якщо кому-небудь розповім, то мене завалять де-небудь. Я дуже добре запам’ятав ці слова. І тиск [після заяви в поліцію] почався відразу ж. Мене шукали, в будинок моєї сім’ї вривалися, весь час чатували якісь люди в машинах. Разом з Комітетом проти тортур нам мало не щодня доводилося міняти місце, де я буду перебувати.
– При цьому та ж Москалькова начебто обіцяла, що вас візьмуть під держзахист.
– Обіцянок було багато, в тому числі про держзахист. Ми звернулися з проханням про нього відразу ж, але нам відмовили, сказавши, що ніякої загрози немає.
– У підсумку ви більше року тому покинули Росію.
– Так, пресинг і загрози вже були такими серйозними, що я зрозумів, що потрібно поїхати. Якщо мене не стане, то я вже точно нічого не зміню. Та й кожному хочеться жити нормальним життям, бути щасливим.
– Де ви зараз живете і в якому статусі?
– Я не розкриваю це.
– Ваша сім’я виїхала з вами? Їм може щось загрожувати?
– Ні, сім’я залишилася. Давайте не будемо говорити про моє приватне життя.
– Ви звернулися зі скаргою до ЄСПЛ. Вона вже комунікувала?
– Так, і це сталося в якісь дуже короткі терміни – буквально в вересні ми її подали, а в листопаді її вже комунікували. Для ЄСПЛ, де скарги комунікують роками, це дуже швидко. Думаю, це сталося через велику міжнародну увагу до теми переслідування геїв в Чечні.
– При комунікації ЄСПЛ завжди ставить питання про справу російській владі. Які питання були поставлені по вашій скарзі?
– Було чотири питання. Три – абсолютно стандартні з приводу моєї справи. Четвертий сформульований досить неочевидно: в ЄСПЛ відзначили, що в Чечні можуть бути упередження проти геїв і, відповідно, перешкоди для об’єктивного розслідування, і запитали, що Росія зробила, щоб розслідування все-таки було об’єктивним.
– Ви напевно стежите, за тим як розвивається тема переслідування геїв в Чечні. Як ви вважаєте, що-небудь змінилося з 2017 року?
– Думаю що ні. Можливо, вони тільки стали краще приховувати те, що роблять.
– Як ви вважаєте, така ситуація – виключно чеченська специфіка? Або, наприклад, в сусідніх республіках може відбуватися те ж саме, просто ми про це менше знаємо?
– Злочини проти геїв відбуваються всюди, але питання у масштабах. У сусідніх республіках Росія контролює місцеву владу, в Чечні у них повний контроль і карт-бланш. Вони можуть робити те, що захочуть.
– У такій ситуації ви ще сподіваєтеся, що людей, які вас катували, покарають?
– Я хочу в це вірити. Взагалі я мрію, що хто-небудь з них (маються на увазі люди, які організували переслідування геїв в Чечні – прим. Медузи) колись “проколиться” і скаже що-небудь – тоді все остаточно підтвердиться.
– Ви бачили, як американський журналіст, який приїхав до Чечні знімати репортаж про життя геїв, зізнався голові місцевої поліції, що він сам гей? А той просто голосно розсміявся у відповідь.
– Так. І мене дуже здивувало, як це подали державні ЗМІ. Нібито це якось доводить, що ніякої гомофобії та переслідувань в Чечні немає. Начебто дивіться, як він нормально відреагував. Але у мене питання: як він міг ще відреагувати? Це ж американський журналіст – громадянин іншої держави, у якого є права. Думаю, якби подібне в Чечні зробив яка-небудь пересічна людина, він би далеко не пішов.
– Як вважаєте, подібні спроби піару якось допомагають Чечні виправити імідж в частині ставлення до геїв?
– Очевидно, що вони намагаються займатися таким піаром. Але, сподіваюся, всі люди розуміють, що насправді там все інакше.
